Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 28 липня

28 липня – свято Володимира Великого та День Хрещення Русі

Християнство на українських землях з'явилося задовго до Володимирового хрещення. Поширення християнства на українських землях датують І ст., пов'язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного; його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Більш чіткі історичні дані є про перших християн-мучеників в Криму, зокрема тут загинув мученицькою смертю один з перших Римських архиєреїв Папа Климентій І. Його голову пізніше відшукали св. Кирило та Мефодій. Різноманітні джерела говорять про хрещення Київського князя Аскольда у 860 р. під час походу на Константинополь.

Україновибагливі. В інтернеті сформувалася аудиторія, яка прагне україномовного контенту

Доведено, що, шукаючи відповіді на запитання, чому одні нації бідні, а інші багаті, треба звернутися до їхніх цінностей. Добробут важливий для людей, але цінності мають набагато більшу вагу. Це вони є рушійною силою розвитку людства. В Україні з'явилася єдина спільнота, яка об'єдналась єдиною метою та цінностями. Спільнота, яка піднялася над державою, бізнесом, корпораціями. Прийшло усвідомлення, що для перетворення країни потрібні самоідентифікація, інтелект і культура. Однією з цих складових є свідомий вибір мови. Мови, як одного з елементів цінностей.

Як медики намагаються обдурити ProZorro

У кінці 2015 року при ProZorro почала діяти комісія з розгляду звернень. Втім, її рішення – рекомендаційні. Розгляд скарги не зупиняє процес проведення закупівлі. Це призводить до того, що замовник встигає укласти договір до моменту розгляду скарги, тож далі скарга не розглядається. До червня комісія отримала від учасників понад 800 заяв. Кожна четверта скарга на допорогові закупівлі – це скарга на закупівлю медичного закладу. З 209 скарг на допорогові закупівлі медичних закладів дев'ять скарг – на закупівлі закладів Вінницької, Рівненської та Чернігівської областей.

Як 3-я Залізна дивізія Армії УНР ущент розгромила червоармійців. ФОТО

Замок у селі Сидорові. Світлина Андрія Руккаса

Радянський 366-й стрілецький полк, силою до 300 багнетів і 400 шабель (із тачанками і трьома гарматами), наблизився до села Товстенького. Підпустивши ворога на відстань 100 кроків, підрозділи 3-ї Залізної дивізії відкрили інтенсивний вогонь. Червоні не витримали і стали панічно тікати. Їхній розгром довершила українська кіннота. З одного боку атакувала Окрема кінна дивізія, а з іншого – 3-й кінний полк 3-ї Залізної дивізії, які цілковито знищили радянський полк. 200 червоноармійців було захоплено в полон, а решту порубано (загинув й комполку), взято багаті трофеї. Ворожа кіннота бою не прийняла і відскочила за Збруч.

Захід виснажений, але найгірше попереду

А навіть якщо наші політики усвідомлюватимуть усю серйозність проблем, чи погоджуватиметься з ними народ? Сьогодні еліти стрімко втрачають довіру громадськості (гадаю, все почалося ще з фінансової кризи 2008 року). Мало того, що політики бачаться зацикленими на собі й далекими від реальних проблем, вони ще й справляють враження відверто некомпетентних. Не можуть подбати про нашу безпеку й дати раду економіці. Чого ж тоді їм вірити, коли вони заявляють про екзистенційну загрозу? Коротше кажучи, і народ, і політики Заходу зовсім виснажені. А справжня буря ще й не почалася. До цього слід бути готовими!

Гостре відчуття самотності в натовпі не такої, іншої еліти

Відокремлені роздуми і небажання витрачати життєвий час на надмірне спілкування призвели до того, що він втратив багатьох клієнтів, які мали потребу в його професійній допомозі психолога. Ринок психотерапії в Україні заповнений шарлатанами і поганими фахівцями. Сергій не зміг, не захотів робити собі рекламу. Дотепна, глибока людина, він не був допущений до викладання психології в університеті. Він і там – чужий. Він – не еліта. Як і чудовий Мирослав Попович, насичений знаннями і бажанням ділитися ними Тарас Возняк, класик в Європі (але не у нас) Леонід Бурлачук, гіркий і чесний Ярослав Грицак, скромна Наталя Яковенко...

Один дуже довгий день на фронті російсько-української війни два роки тому

А ввечері того дуже довгого дня, коли вже відїхала фура з небіжчиками, коли Док підтвердив, що вертушка встигла на Харків і пацани будть жити, а комбат пообіцяв що на завтра нам нарешті має прийти ротація, в голові склались рядки, які я зміг занотувати на папері лише згодом, коли нас таки змінили з "передка" на Щастя. ... Це було рівно два роки тому? Всього два роки тому? Це було зі мною?.. А таки ж так, було. Тож будьмо жити, братове!