Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 15 серпня

Зрив електронного декларування: страх, який нищить країну

Тепер, після всіх цих "фокусів" навколо електронної системи декларування, Україна ризикує залишитись без траншу МВФ та безвізового в'їзду на територію країн ЄС. Такою може бути плата за страх державних службовців у найвищих кабінетах. Страх "вивернути свої кишені" й показати все, зароблене непосильною працею за довгі роки своєї політичної кар'єри. Наша країна довгий час була схожою на такий собі своєрідний супермаркет. У якому пані та панове з політичної еліти (це не лише політики; до привілейованої касти належать і тисячі прокурорів, судді, податківці, керівники силових структур), могли брати у свій кошик все, що їм подобалось.

Партія веде – в минуле

Це неправда, що "Партія регіонів" – спадкоємиця КПРС, її аналоги слід шукати значно глибше й давніше. Наприкінці 80-х років минулого століття антропологи, які досліджували життя й побут радянських тюремних закладів, відкрили, що звичаї там відтворювали... кастову структуру первісних суспільств, яка збереглася донині хіба що в Індії. Виявляється, щойно модерні механізми регулювання соціуму перестають працювати, щойно зануляються тонкі налаштування, система повертається до архаїчних, нібито вже давно забутих принципів взаємодії. "Партія регіонів" була класичною мафією з відповідною структурою, ієрархією, ритуалами, апаратом примусу.

Розірвати дипломатичні відносини – чудова погроза Медведєва

Якщо Росія сама – сама! – Розірве дипломатичні відносини з Україною - то так тому й бути. Якщо Росія сама – сама! – допомагає нам перерізати зашморг, який вона накинула на шию України – то і чудово. Чим менше контактів у нас буде із цією злочинною державою, чим менше економічних зв'язків, чим менше взаємних поїздок – тим краще для нас. Та й для них теж – може, хоч раз у житті відчують себе справжньою країною, а не безкоштовним додатком до українських новин. І якщо вони хочуть зробити це з власної ініціативи – то це просто чудово.

Чому не можна лайкати людожерів

Мовляв, це просто лайк – чиста умовність і цілковита відносність, формальне, протокольне і зведене до повної безпринципності Нічогісінько. А от ні. Не Нічогісінько. Лайкати людожерів – моветон. Читати, якщо ти журналіст і без цього не можеш, без цього ти не напишеш статтю або не зробиш сюжет – це одне. А от лайк – це "подобається". Це позитивна реакція. Навіть якщо він "злий", цей лайк, все одно ви прийшли і прочитали цього людожера, і відреагували на нього. Значить, ви приймаєте його у свій приватний світ. Значить, ви належите з ним до однієї культури.

Російські погрози й шантаж задля поступок на Донбасі

Можливо, в Москві вирішили, що зараз краще вести переговори окремо, без участі українського президента. Тактика Кремля така: хоча б тимчасово виключити Порошенка з переговорного процесу, щоб Путін спілкувався безпосередньо із західними лідерами, домовився з ними, а вони, в свою чергу, почали б тиснути на Київ. Не думаю, що ця комбінація спрацює. Захід, звичайно, хоче уникнути ескалації, але не таким чином. Вони розуміють, що без згоди Києва врегулювати конфлікт на Донбасі не вдасться. Виключити Україну з переговорів не вийде.

Показове призначення: хто очолив путінську адміністрацію

Він онук першого секретаря окупаційного ЦК КП Естонії (сигнал щодо кастовості та наступності так званих еліт РФ і геополітичного вектора загарбницьких мрій Кремля). А ще – автор абсолютно нісенітних графоманських статей і навіть книжки, порівняно з якими "лептонний бог" нервово курить у коридорі. Йому належить авторство цілого приладу – НООСКОПУ – "для регистрации, в том числе и невидимого ... изменений в биосфере и в деятельности человечества". На тлі приладу решта його відкриттів, наприклад що "передовыми институтами трансформации на границе трех сред – пространства, времени и жизни – являются армия и разведка" вигається цілком буденною...

Спорт – усього лише різновид шоу-бізнесу. І не привід для маніфестації патріотизму

Головою я розумію, що це природно – вболівати за своїх. Але це не привід для маніфестації патріотизму. Патріотизм тут узагалі ні до чого. Це взагалі про щось зовсім інше. Те, що в Орді на державному рівні зловживають смачними пігулочками для спортсменів, – якраз доказ того, як потворно змішувати ці два явища. У мене ще досі у вухах лунає голос радянських коментаторів, які розповідали, що медалі на тій чи іншій олімпіаді, тому чи іншому чемпіонаті – торжество ленінської політики в галузі спорту. Нині вже всі розуміють, що спорт - усього лише різновид шоу-бізнесу.