Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, чому можна послуговуватися столовою ложкою, а також веде мову про типову фонетичну помилку

Декомунізована назва міста Дніпро, якою цікавиться Олександр Поліщук, російською мовою Днипро, а не Днепр.

Читайте також: Усмішка проти посмішки: в чому різниця?

Читачка Анжеліка запитує, коли слово президент писати з великої літери.

Відповідаю: в офіційних документах і в пресі, коли йдеться про конкретного президента якоїсь країни.

Хотів би порадити шановній дописувачці називати себе не журналістом, а журналісткою, бо вона ж жінка.

Слово столовая українською мовою – їдальня. Але ж маємо стіл, тож і вислів столова ложка цілком прийнятний. Це відповідь читачеві Микиті.

Ірині Тишко пояснюю, що російське посол, посолка українською мовою – засіл, (родовий відмінок засолу), а ще засолення (засолювання). Щодо слова посолка, то такі утворення не характерні для української мови. Як і використовуване в друкованих та електронних ЗМІ Десятинка замість Десятинна церква.

Читайте також: П'ять книжок для тих, хто хоче вдосконалити знання з української мови

Слово придбати в літературній мові має тільки доконаний вид. Але останнім часом на його основі дедалі частіше утворюють форму недоконаного виду придбавати, якої поки що не фіксують словники. Товари, що придбаваються – це переклад російського приобретаемые товары. Якщо прийняти форму придбавати, то теоретично можна запропонувати придбавані товари. Це відповідь читачеві Богданові Морозу.

Олександр Данилович Пономарів

Читачка Ольга Вдовиченко цікавиться, чи є установа, що працює над питаннями термінології.

Таких установ кілька: Інститут української мови, Комітет наукової термінології НАН України, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держстандарту та МОН України.

Володимир Інжир просить пояснити походження свого прізвища.

Воно пов'язане з назвою смоківниці, фігового дерева – інжир (порівняймо прізвища Вишня, Груша, Гарбуз). Слово інжир запозичене з кримськотатарської або турецької мови: incir – винна ягода, дика смоківниця.

Читач Олег Романишин запитує про наголос у конструкції в цілому. Слово цілий наголошуємо на першому складі. Але у вислові в (у) цілому наголос маємо подвійний: у ці́лому і в ціло́му.

Сергій Барбу хоче з'ясувати, яку літеру потрібно писати в слові архієпископ після х: і чи и?

Грецький префіксоїд архі- в утвореннях на кшталт архідиякон, архієпископ, архіпастир тощо пишемо з і.

Кілька запитань від читачки Олени Реви.

У нестягненій формі прикметників – білая, зеленая, далекая – одне закінчення: -ая.

При творенні прикметника від невідмінюваної назви міста Баку відкидаємо закінчення -у, а суфікс приєднуємо до основи: бакинський. Мешканець Баку – бакинець (порівняймо: Тбілісі – тбілісець, тбіліський).

Помилка при чергуванні у (в) та і (й) – фонетична. Коли кажуть він взяв, він йшов, то це порушення фонетичного закону української мови, який вимагає писати й вимовляти він узяв, але вона взяла. Він ішов, але вона йшла.