Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 4 травня

Рада Європи ухвалила перше рішення суто про Крим – Кулеба

Комітет міністрів – головний орган Ради Європи – ухвалив рішення, до якого ми довго йшли і заради якого здолали купу перешкод. Це перше рішення Ради Європи суто про Крим. Не лише із фіксацією позиції, а й із конкретними кроками. Визнаю, що росіяни грали красиво. Але не переграли нас. У фіналі після провалу суто дипломатичних "розводок" їм залишилося лише змусити членів КМРЄ вислухати виступи про те, що Україна – це пекло, а окупований Крим – рай на землі. Проте ухвалення рішення це не зупинило. Як і неминучу відповідальність Росії за злочини. На все свій час.

СБУ виявила два факти використання бойовиками російської зброї. ФОТО

Співробітники Служби безпеки України задокументували два факти використання російськими окупантами та колаборантами ОРДО зброї та боєприпасів російського виробництва. Як повідомляє прес-служба СБУ, в сірій зоні в районі Донецького аеропорту правоохоронці виявили два постріли до гранатомету РПГ-7В, залишені бойовиками. Поблизу одного з опорних пунктів Збройних сил України на лінії розмежування оперативники спецслужби вилучили вогнемет "Шмель". За висновками експертів, виявлена зброя та боєприпаси виготовлені в Росії після 1991 року та не перебувають на озброєнні сил АТО.

Реформа освіти: ознаки успішності

Мова піде винятково про такі індикатори успішності реформаторських зусиль освітньої спільноти, які відображають глобальні виміри явища, бо локально-ситуативних ознак можна нарахувати сотні. А останні при цьому скоріше відображають тільки відоме: "Хотіли як краще, а вийшло, як завжди – навпаки". Але в цьому контексті той факт, що суспільство нарешті визнало доречність зусиль із реформування змісту освіти та структури, не відноситься до площини глобального значення. Це (нові зміст і структура, тобто організація) є необхідною умовою, але не достатньою.

Чому в Україні не має бути ніякого "спецназу"

"За вас і за спєцназ..." "Ми с тобой, братішка, із спєцназа..." – співали російські окупанти у Криму. І підспівують їм наші хлопці, чиїх побратимів "братішки" вбивають на Донбасі. Термін "спецназ" є суто радянсько-російським, як "матрьошка", балалайка і ГУЛАГ. І, коли українські силовики називають себе "спецназом", то тут у всій красі проявляється комплекс "молодшого брата", як нас називають росіяни. І як би сумно це не було, все ж таки радує, що, хоч і зі скрипом, долаючи шалений опір совкомозких офіцерів, все ж таки потроху зникає це словосполучення, замінюючись на загальноприйняте на Заході "спеціальних операцій".

Навіщо Україні потрібна Стамбульська конвенція

На жаль, деякі наші політики хочуть одночасно здаватися розумними та красивими й тому вигадали дуже своєрідну формулу ратифікації цього документу. Мовляв, ми за нього проголосуємо, але внесемо до Конвенції зміни та вилучимо звідти таке ненависне для декого слово "гендер". У результаті таких маніпуляцій Стамбульська конвенція і досі чекає своєї черги на розгляд у сесійному залі парламенту. Найбільшою проблемою в цьому процесі є нерозуміння значення документу. Можна наводити багато цифр, які продемонструють, що в Україні справи із захистом жінок від насильства зовсім кепські.

Яку ціну заплатить Росія за війну з Україною?

Найгірше – це неминуче в такому випадку розчленування між сильнішими гравцями й повна втрата московитської державності і їхньої штучної нації як такої. Московити (або "росіяни") можуть просто перестати існувати, ті ж із них, хто залишаться, знову залюбки стануть українцями, фінами, білорусами тощо. Чому я (та й не тільки я) так вважаю? Російські еліти не здатні оновити країну мирним шляхом і взагалі ні на що не здатні; російських еліт просто не існує, у РФ правлять які завгодно еліти, але тільки не "російські", тому за "Росією" ніхто з них за найбільш критичних обставин особливо тужити не буде

Гібридна агресія живиться незагоєними ранами війни минулого сторіччя

Проблема ще в тому, що на вулиці у травні виходять не лише прибічники "безсмертних полків" та риторики про "спільну перемогу радянських народів", чи навіть спеціальні провокатори, які, до речі, мають бути в компетенції правоохоронних органів. Лякає те, що їх супроводжують люди похилого віку в формі, з безліччю усіляких нагород на грудях, яких у загальній картинці нам хочуть представити саме як ветеранів, яких відважно захищають вищезгадані особи. Хто ж ці люди?