Вчора всіх сколихнула новина про звільнення незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу".

Я не можу сказати, що не розумію їхньої мотивації, але мене непокоїть одне питання – скоріш світоглядне.

Протягом років роботи у бізнесі і на державній службі я працювала з українцями та іноземцями, людьми різного віку, поглядів, принципів та цінностей.

Мої колишні колеги у наглядовій раді є носіями тієї самої європейської культури, до якої ми так старанно намагаємося долучитися. З точки зору цінностей вони є, мабуть, найсильнішими з усіх, з ким мені довелося останнім часом працювати – і не лише у професійному сенсі.

Читайте також: Про "липових" реформаторів з "Нафтогазу"

Для них дійсно мають значення питання безпеки праці, соціальної відповідальності компанії, екології, ефективності та боротьби з корупцією. Зобов'язання перед банками – це те, що треба безумовно виконувати, бо репутація перед кредиторами – це запорука сталого розвитку бізнесу. Переконання, що, якщо план затверджений, то він має бути виконаний. Закон – це непорушна база. Вони не розуміють, як можна інакше. Саме так будується цивілізований бізнес та цивілізовані демократії. Ці принципи для них не просто декларація – це переконання, світогляд, і по-іншому вони не працюють.

Читайте також: Пагутяк: Без грошей ти не навіть не помреш гідно, а що вже казати про життя

Для нас в Україні це саме ті переконання, ті цінності, до яких ми йдемо – або ж хочемо йти. Це те пресловуте "rule of law", про яке всі без перестанку говорять При цьому вже не вперше наша система відторгає інородні тіла, які є практичними носіями таких цінностей. Основні аргументи - ефемерні особливості, українські реалії, свій вітчизняний  шлях, не на часі, потім, завтра.... І так понад 20 років по колу. Це циклічна помилка, яку раз за разом видає система.  

Тож я маю питання. Чи ми йдемо саме туди, куди так хочемо потрапити?