Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює різницю між словами "сподіватися" й "надіятися", а також веде мову про те, як можна назвати письменника, що пише детективи

Чому коригувати, але коректувати, цікавиться Олеся Бадран?

Коригувати походить від латинського corrigo – виправляю.

Коректувати з'явилося пізніше, воно утворене від коректор, коректура (лат. corrector, correctura).

Як правильно сказати українською мовою: скандинавська хода чи скандинавська ходьба, запитує Наталя Кравчук. Ідеться про особливу техніку ходіння з палицями для оздоровлення.

Українською мовою – скандинавська ходьба.

Слова сподіватися й надіятися – синоніми, але між ними є певні семантичні відмінності. Про них запитує читач Владислав Ткачик.

Читайте також: Чи може оперна співачка бути дівою й чого в нас Александрів і Татьян немає

Надіятися – це покладати надії на щось, а сподіватися – це чекати, розраховувати. Наприклад, надіймося на власні сили (з газети), сподіваймося на ліпші часи.

Олександр Пономарів

На запитання Максима Кобелева відповідаю: історичні назви районів Києва – Голосіїв, Китаїв, Святошин, а не Голосієво, Китаєво, Святошино.

Ми звикли утворювати назви письменників за їхніми творами, за жанрами: романіст, драматург, казкар чи за напрямками: футурист, романтик, фантаст, пише Михайло Ткачук із села Басівка на Львівщині. Чи можна якось назвати письменників детективного жанру?

Инколи пишуть і кажуть письменник-детектив, але ж детектив – це герой твору, а не його автор, зауважує читач.

Можливо, такого письменника варто називати детективник або детективіст.

Чи слова осінню і восени – синоніми, також запитує пан Михайло.

Читайте також: Чим Гончар від гончаря відрізняється й чого хліб цеглиною не буває

Осінню – це рідковживаний прислівник, замість якого потрібно використовувати восени.

Богдан Андруш цікавиться, як перекласти спортивні терміни передняя/задняя подножка і захват за воротник / за пояс.

Читач помилково вважає, що слова підніжка немає в українській мові. Воно є, тож можна казати передня підніжка, задня підніжка.

ЗахвАт у словниках теж є, але мені це слово не подобається, ліпше казати схоплення за комір, схоплення за пояс.

Як відтворюємо в українській мові fusing (фюзинг, фюзінг, ф'юзинг) запитує Олександр Миколайчук.

З усіх перелічених варіянтів, що їх наводить читач, найбільше підходить ф'юзинг – з апострофом.