Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, коли не можна послуговуватися словом "самий"

Читачка Ольга запитує, які закінчення мають прізвища Гончар і Гузар у родовому та орудному відмінках.

У загальнонародній мові слово гончар належить до м'якої групи: гончар, гончаря, гончарем, як кобзар, кобзаря, кобзарем. Але в прізвищі письменника його відмінюють як іменник твердої групи: Гончар, Гончара, Гончаром.

Гузар – того самого походження, що й гусар – військовий легкої кінноти. І загальне слово, й прізвище є іменниками твердої групи, тому кажемо Гузар, Гузара, Гузаром.

Любомир Гузар

Читайте також: Хто керує відділом і чому "г" повертається в четвер

Подібне запитання ставить Галина Мінялюк: як правильно відмінювати прізвища Римар, Бондар, Сухар.

Їх відмінюємо як іменники м'якої групи: Бондаря, Римаря, Сухаря; Бондарем, Римарем, Сухарем.

На запитання про слово самий для називання найвищого ступеня ознаки (наприклад, самий розумний) я вже відповідав, але читач Віктор знову ставить його.

Деякі лексикографічні праці дозволяють використовувати це слово, але в літературній українській мові форми прикметників найвищого ступеня утворюємо за допомогою компонента най-: веселий, веселіший, найвеселіший; головний, головніший, найголовніший, а не самий веселий, самий головний, як полюбляють казати безграмотні політики, а за ними й недовчені журналісти.

Олександр Пономарів

Прізвища на кшталт Масло, Плевако, якими цікавиться Світлана Крупська, в родовому відмінку множини мають форми: родина Маслів, родина Плеваків, хоч загальні іменники будуть масел, плевак, точніше плювак.

Читайте також: Чому називаємо Гаястан Вірменією

Олександр Чайка хоче знати, як називати хліб, що російською мовою зветься кирпичик, – не називати ж його цеглинкою?

Справді, українці не називають хліб цеглиною. Необов'язково кожен російський витвір перекладати дослівно. Потрібно казати хлібина.

Чи можна користуватися Проєктом правопису в документах, цікавиться цей же читач.

Як один із авторів Проєкту правопису 1999 року я вживаю його в своїх наукових і публіцистичних статтях, але там, де праця потребує затвердження офіційними органами: курсова, дипломна робота, дисертація тощо – потрібно поки що, на жаль, використовувати чинний правопис.