Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 25 квітня

Макаров: Українські політики всіх рівнів є досконалим відображенням українського суспільства

Я казав і повторюю: українські політики всіх рівнів є досконалим відображенням українського суспільства з його тарганами, його половинчастістю, його економічною та політичною неосвіченістю, його дивовижною невизначеністю в базових питаннях та опортунізмом. Нічого в політиці не зміниться, доки в суспільстві не відбудеться кристалізація інтересів, передусім економічних. Наявність великої кількості самодіяльного, економічно незалежного від держави населення, того самого середнього класу, який щоразу згадується, немов заклинання, але ніяк не стимулюється, гарантує не лише стабільність і спадковість думок із того чи іншого питання, а, головне, наявність думок як таких.

Суддя, який заборонив Майдан, нарешті буде звільнений

Сьогодні суддя, який заборонив Майдан – Богдан Санін не підтвердив здатність здійснювати правосуддя. Це означає, що він нарешті буде звільнений. ВККС зробила із Саніна сакральну жертву, щоб хоча б якось врятувати свою репутацію. Хоча насправді Санін – це лише димова завіса. Таких саніних на цьому оцінюванні понад 100, і результатом буде не звільнення тільки Саніна, а й більшості йому подібних. Лише тоді ми зможемо говорити про реальне очищення. Наразі звільненням Саніна спробують благословити залишення у системі інших, менш відомих, але не менш шкідливих. Наприклад, індульгенцію однозначно отримали інші судді Майдану – Дев'ятко, Ластовка чи Аблов.

Росію не позбавлять права вето в Радбезі ООН – Снєгирьов

Варто зауважити, що заява Генсекретаря ООН Антоніу Гутерреша про початок нової "холодної війни" свідчить про певний прагматизм західних політиків, які прекрасно розуміють, з чим їм прийдеться зіштовхнутися в найближчі шість років президентства Путіна. Росія загострюватиме ситуацію, локальні конфлікти будуть не тільки в Сирії і Україні. Це призведе до створення штучного залізного бар’єру. Москва намагатиметься створити біполярний світ. На моє переконання, загроза холодної війни не призведе до того, що Росію позбавлять права вето в Радбезі ООН. Зауважу: спецпредставник США в Україні Волкер заявив, що зміни до статуту ООН не розглядатимуть.

У співпраці України з НАТО проблемою є аж ніяк не Угорщина – Яременко

Вихід із ситуації непростий, але існує, і, як на мене, то навіть цілком очевидний. Узяти під контроль ситуацію з угорським впливом на Закарпатті. Звичайно без того, щоб допустити іншу серйозну помилку – зробити частину свого населення (українських угорців) заручниками протистояння між урядами двох сусідніх країн. Узяти паузу в діалозі з угорцями, не давати їм підстав вважати, що їхні дипломатичні трюки будь-яким чином справляють на нас враження. Знайти тему або створити проблему (або запропонувати вирішення складної проблеми), яка буде важливою для угорської влади, що дозволило би зняти напругу (поторгуватися навколо вирішення нинішньої кризи).

Колаборанти мимоволі: як не стати поплічниками МП і ФСБ

Москва всіма руками й ногами намагається завадити процесові ствердження української церкви. Інформаційна війна – справа тонка, тому на ній застосовуються не лише попи МП, але й "великомудрі" аналітики, які розмірковують про світську державу та втручання у справи церкви, патріоти, які кричать "геть московського попа, як можна з ним об'єднуватися" тощо. Головне завдання – посіяти сумнів у суспільстві. Тому, звісно, ми не готові втручатися у справи церкви, так само як не готові втручатися у процеси мислення дописувачів Фейсбуку, але попереджаємо – ви мимоволі можете стати поплічниками МП і ФСБ навіть якщо не вірите в Бога й не ходите до храмів.

Чергова жертва: таких історій на кривавих просторах Росії – безліч

Може, мене це так і не зачепило б, але дуже шкода дітей! Це перше. А друге – я сам у 13–14–15 років їздив на обласні олімпіади з хімії, а в 16 із невеличким вступив на хімічний факультет Харківського університету. 17 мені виповнилося наприкінці першого курсу. Я згадую ту весну, те 28 березня 1974-го – і уявляю, що наклав би в той день на себе руки: в день, коли попереду в мене було ціле неосяжне життя. І моторошно мені робиться. Найгірше, що весь мій життєвий досвід підказує: ніхто за це не відповість. Ніхто. Ця жертва – марна.

Рівно 100 років тому українські війська першими увірвалися у контрольований більшовиками Сімферополь

25 квітня українська кіннота зайняла Бахчисарай, більшовики із Севастополя надіслали телеграму до Центральної Ради з проханням про перемир'я і скерували до Сімферополя делегацію з тією ж пропозицією. Здавалося, що справа зроблена, і Крим став частиною України. Проте того ж самого дня німецькі частини оточили головні сили Болбочана у Сімферополі і наказали скласти зброю. Той відмовився і зажадав прямого зв'язку з Києвом. Переговори і "війна нервів" тривали два дні. В українській столиці чиновники крутилися, мов вужаки на сковорідці, відбріхувалися зайнятістю або взагалі не відповідали на запити. 

Олександр Натієв (у центрі) та Петро Болбочан (справа), весна 1918 року