Чергова жертва: таких історій на кривавих просторах Росії – безліч
Перепостів російських новин не роблю: що мені та Росія? Єдині новини, що нас усіх стосуються: як там на фронті?
Але: шкода дітей.
Був у мене в друзях у ФБ чудовий хлопчина – Влад Колесников. Всі про нього чули, всі знають його трагічну історію. Коли вона тільки починалася, я написав йому в "Повідомленнях":
10.06.2015 23:11
Влад, мне 58 лет, и в отличие от Вас я представляю те опасности, которые Вас не просто подстерегают, а охотятся на Вас. Будьте сугубо осторожны. Сейчас Ваша главная задача – Ваша безопасность. Вы можете прожить ещё много десятков лет, много узнать, многое понять и сделать. А можете пропасть ни за понюшку табаку. Жизнь – это ежедневный выбор. Но выбирая одно, мы отвергаем другое. Вы должны понимать, что Вы уже де-факто отказались от беспечности. Вернее – она отказалась от Вас. Примите это как данность и ведите себя соответственно. Если с Вами что-то случится, это деморализует других таких же мальчиков, как Вы, – с их жаждой справедливости и стремлением к борьбе. Пожалуйста, будьте осторожны.
Читайте також: Джерела Росії: комплекс стереженої території
…Не допомогло: російська держава разом із його родичами об’єднали зусилля – і вбили хлопця.
Таких історій на кривавих просторах Росії – безліч.
Щойно сталася ще одна: в день свого 17-річчя скоїв самогубство переможець московської обласної олімпіади з хімії – одразу після того, як його "перевірила" ФСБ.
Може, мене це так і не зачепило б, але дуже шкода дітей! Це перше. А друге – я сам у 13–14–15 років їздив на обласні олімпіади з хімії, а в 16 із невеличким вступив на хімічний факультет Харківського університету. 17 мені виповнилося наприкінці першого курсу. Я згадую ту весну, те 28 березня 1974-го – і уявляю, що наклав би в той день на себе руки: в день, коли попереду в мене було ціле неосяжне життя. І моторошно мені робиться.
Читайте також: Чому ми досі не збагнули справжньої природи путінського режиму
Найгірше, що весь мій життєвий досвід підказує: ніхто за це не відповість. Ніхто. Ця жертва – марна.
І згадую я страшні слова Блока, написані ним 26 травня 1921 року – за два з половиною місяця до смерті:
"Слопала-таки поганая, гугнивая родимая матушка Россия, как чушка своего поросенка".
Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки