Про силу цензури, заборон і способи їхнього подолання.

Якби ми складали список найжорсткішої цензури й найвигадливіших способів обійти її, українці були б на першому місці.

Досить згадати лише наш театр після Емського указу. Щоб обійти заборону на українські вистави, трупа давала дві: російську й українську, спочатку в російських містах, потім у маленьких українських, нарешті в Одесі й Києві.

Читайте також: Ціна "неправильної" української книжки в Російській імперії

До речі, п’єси ці мали бути із сільського життя, тому "Блакитна троянда" (психологічна драма Лесі Українки – UAInfo) практично не мала шансів. Імперія свідомо заганяла українців у межі фольклору й села. І політика ця тривала до розпаду СССР.

Іноді цензура виливалася у сміховинні речі, що протрималися й до сьогодні. Навіть нині, пишучи про культ матері в українській літературі, дослідники обов’язково напишуть, що його коріння слід шукати в народній моралі. Та не було ніякої народної моралі, було звичаєве право та християнська мораль. А повага до матері вкорінена в культі Богородиці.

Читайте також: Як з українців "хохлів" робили, або "Україна очима російської літератури"

У часи "застою" "народна мораль" і фольклор були єдиними легальними способами сказати, що ми іще живі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram