Це Ярослав, підопічний інтернату. І він живіший за мене
Познайомився з ним під час моніторингового візиту НПМ до одного з геріатричних інтернатів для людей похилого віку.
Цей інтернат був не з кращих: сумне і депресивне місце, як і загальний настрій його мешканців. Досить незвично усвідомлювати, що в такому місці ще можуть бути життєстверджуючі люди, що тут хтось може переживати протилежні безнадії і відчаю емоції.
Читайте також: Діти нічого не знають, крім болю і чотирьох стін. Соціальні працівники фактично відсутні в системі інтернатів – експерт
Від інших підопічних інтернату він виділявся своїм тотально-стійким ставленням до життя. Він вважав, що саме від такого ставлення до життя залежать ступінь свободи людини від випадкових обставин. Неймовірно позитивний чоловік, який взяв собі за життєвий принцип слова Бетховена: «Помри або будь!», підтримуючи і надихаючи інших в інтернаті своїм вмінням радуватись простим речам і новому дню.
Читайте також: Як знущаються над людьми в психоневрологічному інтернаті на Буковині. ФОТО
Слухаючи його, я заздрив йому. Тільки уявіть – заздрив людині з інвалідністю, його життєвій позиції. Тоді мені здавалось, що він живіший за мене.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки