Радянська наука і підготовлені нею легіони не здають позицій: пам'ятаймо наших!
Бригідер Володимир Васильович
Повернення та відновлення національної пам'яті потребує не тільки згадки всіх замовчуваних та забутих імен визначних синів і дочок українського народу, повернення в науку та освіту їх творчої та інтелектуальної спадщини і, що найголовніше та найважче усунення та нейтралізація впливу всього того що було витворена під назвою "радянська наука та освіта".
Сьогодні ми згадуємо Українського Вченого. Вся інформація про нього з одного збірника НТШ виданого у вільному світі. Спробуйте десь найти інформацію про цього Вченого, щоб переконатися що радянська наука продовжує домінувати і підготовлені нею легіони не здають позицій. У підготовленому цим легіоном збірнику про Івано-Франківську область, як і будь-яку іншу, немає згадки про Українських Вчених та українські інституції, зате написано що в кожному селі люди з задоволенням та зацікавленням читали "Искру" та радісно творили колгоспи. Про Українського Вченого є тільки в українських, а не в радянських виданнях. Про нього до сьогодні немає згадки і в працях написаних та підготовлених радянськими вченими.
Читайте також: Увесь науковий розвиток зводиться до можливості домінувати та мати особливе становище в освіті
А ми згадуємо Українських Вчених, які наочно демонструють, що українська наука була, на відміну від радянської, інтегрована в світову. Сьогодні це: Володимир Бригідер (др. філ., проф. гімн., Станиславів, дійсний член НТШ з 28. ІХ. 1932 р).
Трохи про Вченого:
Народився в 1889 р. в селі Демиче в Галичині. Освіту здобув закінчивши ґімназію у Львові та Львівський університет.
В часі університетських студій зацікавився спеціальною ділянкою зоології, а саме анатомією, історією розвитку та біологією морської фауни.
Університетські студії закінчив у 1911 р. відбувши в 1910 р. біологічний курс в зоологічній станції в Трієсті, де власне мав змогу запізнатися ближче із згаданою ділянкою зоології. Пізніше у Львівському Університеті спеціалізувався в Інституті Зоології і Порівняльної Анатомії в мікроскопії анатомії м’якунів (Molusca).
В 1914 р.видана перша наукова праця Вченого німецькою мовою "Ueber den mikroskopischen Bau der Speicheldruesen bei den Nudibranchiata".
В 1920 р. став доктором філософії і після того працював далі як ґімназійний учитель не залишаючи при цьому дослідницької праці над м’якунами та іншими біологічними проблемами. У результаті цих дослідів у 1933 р. у збірнику Математично-Природничо-Лікарської Секції НТШ у Львові опублікавана праця Вченого "Мікроскопна будова слинових залоз у Polycera Quadrilatera на тлі відносин у цілій групі нагозябрових (Nudibranchiata)". Важливо інше ця праця опублікавана з заміткою "з природописного кабінету ІІ державної гімназії математично-природничого типу в Станіславові".
Читайте також: Мусимо зрозуміти, що чужа історія, і чужі закони завжди проти своєї правди, сили, волі
Можете таке уявити в одному з сотень сучасних ваківських видань?
Праця написана українською мовою з докладною анотацією німецькою. Результати його дальших досліджень Вченого мікроскопічної будови залоз у м’якунів були опубліковані англійською мовою під назвою "The Skin glands of the Opisthobranchia Mollusca" в Нью-Йорку в 1955р.
Вчений не обмежував своїх наукових зацікавлень тільки в цій своїй спеціальності. Між численними проблемами біології він цікавився також біологічним спадкуванням різних ознак організму, галузями біології та генетика.
У 1940 р. професор зоології і порівняльної анатомії в Львівському університеті імені Франка. У 1942 р. професор зоології й генетики у Львівському медичному інституті та директора Зоологічного Інституту у Львові. З 1944 р. у Відні дослідник в Історично-природничому Музеї З 1948 р. до кінця життя в лабораторії в ентомології Торонтського університету.
Помер в Торонто в 1952 р. Наукова спадщина – одинадцять друкованих і дев’ять рукописних праць та численні фахові статті.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки