MENU

Ще один важливий наслідок будівництва незалежної української православної церкви

1445 0

Очільник Української греко-католицької церкви митрополит Святослав звернувся з листом до нового предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія.

Насправді не варто сприймати це послання як звичайний протокольний документ, данину традиції та церемонії. Поява канонічної Православної церкви України створює нові умови для міжцерковного діалогу – такі, яких іще не було в історії нашої країни.

Читайте також: Чотири стратегічні виміри томосу про автокефалію Православної церкви України

Не знаю, чи потрібно пояснювати, що існування в одного народу не тільки декількох православних юрисдикцій, а й православних і греко-католицької конфесій – це теж розкол. Але розкол зовсім іншого роду. Українці – аж ніяк не перший народ, який існує в рамках декількох християнських конфесій. Яскравий приклад – німці, яким сповідування католицтва та протестантизму не завадило створити єдину державу. А все чому? А тому, що і католицька, і протестантські церкви Німеччини були німецькими.

В Україні все було інакше. Українські греко-католики та православні сторіччями жили в різних державах. Коли українські землі об'єдналися, УГКЦ було заборонено. При цьому потрібно розуміти, що УГКЦ була українською церквою, а православна церква з часів приєднання Київської митрополії до Московського патріархату була російською церквою, важливою частиною імперської машини русифікації українців.

Можливості для діалогу з'явилися тільки після легалізації УГКЦ і проголошення української незалежності. Але церкви, з якими греко-католики могли вести діалог про спільні завдання – УПЦ КП й УАПЦ – залишалися за межами світового православ'я.

Читайте також: Стратегічне значення томосу для православних, греко- й римо-католиків

Сьогодні все змінилося. УГКЦ і ПЦУ можуть вести не тільки самостійний діалог між собою. Вони можуть стати частиною світового екуменічного процесу, на чолі якого вже багато десятиріч перебувають римські папи та вселенські патріархи. Власне, саме престол в Константинополі був одним з ініціаторів такого діалогу – в той час, як у РПЦ завжди ставилися до екуменічного процесу дуже стримано й використовували його винятково в політичних інтересах, коли перед церковними ієрархами ставили завдання чиновники з ради у справах релігій СРСР або з адміністрації російського президента. У цьому процесі з боку РПЦ ніколи не було щирості – й зустріч Папи Франциска з патріархом Кирилом укотре це довела.

А діалог папи зі вселенським патріархом – це все ж діалог церковників, а не політиків, діалог людей, які думають про єдність християнського світу. Й у християн України тепер з'явилася безпрецедентна можливість брати участь у процесі дискусій про це єднання -– про що, власне, митрополит Святослав і написав митрополитові Епіфанію. Ця участь, яка дозволяє сподіватися на порозуміння та єднання християнських громад України – ще один важливий наслідок будівництва незалежної української православної церкви.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Віталій ПОРТНИКОВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини