Про чергову статтю Суркова можу розказати одну історію.

Був такий Анатолій Черняєв – заступник начальника міжнародного відділу ЦК КПРС у 1970-1980-х роках. Це була дуже висока посада у сфері зовнішньої політики СРСР. Це вже була категорія напівбогів. Зокрема, вони відповідали за впевнений поступ по світу міжнародного комуністичного руху.

Читайте також: Сурков залишається – ще один доказ того, що війна триває

Черняєв залишив дуже детальний і щирий щоденник, який вів протягом десятиліть. Там багато приколів, один із них – вони у своєму відділі постійно пишуть кудись статті, від "Правди" до "Проблемы мира и социализма".

Статті ґрунтовні, аргументовані, інтелектуально насичені. Про переваги соціалізму та його неминучу перемогу над недолугим капіталізмом, мудру політику СРСР тощо. Весь щоденник пронизаний підготовкою чергових програмних статей.

Водночас сам Черняєв все прекрасно розуміє й у щоденнику, наприклад, зізнається вже 1979 року після поїздки до Західної Німеччини: "Главное ощущение, которое гнетет до сих пор: отстали мы, невероятно отстали мы от капитализма. И уже ничто (в Америке хоть "негров линчуют") уже не оправдывает этого нашего отставания, и ни в чем нельзя увидеть наших экономических и социальных преимуществ".

В іншому місці він взагалі зізнається щоденнику, що комунізм як ідеологія видохся ще до кінця 1940-х років.

Читайте також: Не просто миру. Якої перемоги над Росією варто прагнути

Зізнається і продовжує писати ґрунтовні переможні статті. Але усі ці статті не зупиняють неминучого – спочатку колапсу міжнародного комуністичного руху, а потім і СРСР.

Тому Сурков нехай пише. Така в людини робота. При цьому наше завдання, звісно, не в тому, щоб сидіти в позі Мамая на дніпровських кручах і чекати, поки завалиться Росія. Завдання в тому, щоб не завалитися самим.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram