У звіті аналітичного центру Chatham House обґрунтовується необхідність посилення підтримки з боку Заходу і звучить ствердження про те, що ЄС занадто боязкий в застосуванні безпрецедентного політичного мандата, отриманого ним після 2014 року, для просування реформ в країні.

У доповіді, яка включає політичні рекомендації, оцінюється позиція і перспективи України, а також розглядається нависла над нею подвійна екзистенціальна загроза: російське втручання, якому потрібно протидіяти, і жорстка внутрішня боротьба за визначення свого політичного, інституційного і цивільного майбутнього.

У звіті зазначається, що думка про те, що послабити рішучість Росії боротися за домінування в Україні можна, застосовуючи лише дипломатичні формули – це ілюзія, тому Захід повинен працювати і всередині і за межами міжнародних переговорних рамок Нормандського формату і Мінського процесу, аби покласти край війні між Україною і Росією та зміцнити європейську безпеку.

Читайте також: Аtlantic Сouncil: Україна досягла точки неповернення

Захід повинен забезпечити посилену оборонну допомогу і навчання; виділяти фінансування для модернізації підконтрольних Києву регіонів Донбасу та проведення консультативних програм НАТО в сфері безпеки і правоохоронних органів.

Доповідь охоплює шість критичних областей: геополітика і безпека в контексті конфлікту з Росією; Європейська інтеграція та вимоги Угоди про асоціацію; економічна реформа; управління, демократизація і засоби масової інформації; роль громадянського суспільства в реформах; і зусилля по боротьбі з корупцією.

Короткі висновки і рекомендації щодо політики:

Безпека

Можливо, найбільша небезпека для України виходить зсередини її самої. Український істеблішмент, мережі неформальних зв'язків, радянська спадщина і, перш за все, превалювання корисливих інтересів, втілене у вигляді бізнесменів, надмірно впливають на важелі влади – все це становить найбільшу загрозу стабільності і успіху.

Думка про те, що за допомогою лише тільки дипломатичних формул можна послабити рішучість Росії зберегти домінування над Україною і таким чином нівелювати значуще західний вплив, це ілюзія. Розрахунки Росії зміняться тільки тоді, коли її найбільш впливові діячі усвідомлюють, що продовження нинішнього курсу вже неможливо.

Не існує протиріччя між діалогом і зусиллями по захисту. Захід повинен працювати в рамках і за межами Нормандського формату і Мінського процесу, щоб вирішити конфлікт між Україною і Росією і зміцнити європейську безпеку.

Санкції Заходу проти Росії повинні періодично переглядатися, і посилюватись там, де це необхідно. Вони повинні діяти, поки триває незаконна анексія Кримського півострова і дестабілізація на сході країни.

НАТО і ЄС повинні, відповідно, запустити консультативні програми в сфері безпеки та правоохоронної системи України, відповідні зусиллям НАТО в оборонній сфері.

Читайте також: Мафіозні князьки на заваді одній із найуспішніших реформ

Якщо західні країни збережуть прихильність ідеї надання підтримки Україні, як на двосторонній основі, так і на багатосторонній – через G7 і ЄС, стратегію Росії щодо цієї країни можна в значній мірі стримати. Якщо Захід буде застосовувати політику м'якого зневаги або, що ще гірше, піде на компроміс з Москвою за рахунок України, це серйозно дестабілізує країну.

Створення ефективної, надійної і підзвітної держави є основним національним інтересом.

Якщо правоохоронні органи, органи безпеки і оборони не будуть відповідати цій меті, Україна залишатиметься небезпечно уразливою для інформаційної війни, вторгнення, саботажу і дестабілізації.

Інтеграція в ЄС

У ЄС є безпрецедентний політичний мандат для просування реформ. Проте, ЄС занадто боязкий, щоб використовувати цей мандат, і ризикує втратити довіру реформаторів.

Революція Євромайдану і висновок історичної Угоди про асоціацію з ЄС, підписаної у 2014 році і ратифікованої в 2017 році, відкривають перспективи зі зміни відносин України і Європи.

ЄС повинен у довгостроковій перспективі зберігати в силі суворі умови, щоб стимулювати реальні, а не часткові або косметичні реформи. Надана підтримка повинна відійти від форми класичних проектів технічної допомоги з заздалегідь підготовленими сценаріями, ефективність яких дуже низька. Потрібно впроваджувати спеціалізовані, більш гнучкі і довгострокові програми тривалістю не менше чотирьох-п'яти років.

Економічна і політична реформа

Судова реформа залишається ахіллесовою п'ятою вживаються в цілому антикорупційних зусиль. Прогрес в області верховенства закону і встановлення незалежної судової влади є остаточним тестом якості реформ в Україні.

Необхідно продовжувати чинити тиск з метою досягнення прогресу в напрямку формування абсолютної нетерпимості до корупції на всіх рівнях. Створення спеціального суду першої інстанції або палати, вільної від політичного втручання, має важливе значення для подальшого прогресу в боротьбі з корупцією і розвитку нової правової культури. Апеляційна система повинна бути також незалежною.

Громадянське суспільство і міжнародне співтовариство повинні приділяти стільки ж уваги виборчій та інституційній реформам, скільки антикорупційним заходам, щоб таким чином сприяти руйнуванню старої системи і дозволити новому поколінню справжніх реформаторів формувати закони і політику.

Читайте також: Справжня тиха реформа, яка змінить країну до невпізанаваності

Вкрай необхідно провести земельну реформу. Це перетворить великий, але низько продуктивний сільськогосподарський сектор України в двигун довгострокового економічного зростання.

Необхідна подальша реформа більш ніж 3000 державних підприємств України.

З усіх областей, в яких Україна потребує реформування, економічна політика є однією з найбільш важливих. З урахуванням того, що макроекономічна і фінансова стійкість країни, очевидно, покращилася, наступне завдання полягає в поліпшенні ділового середовища, розкритті потенціалу ринку землі та підтримки інвестицій для забезпечення такого необхідного економічного зростання.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Оригінал на Chatham House

Переклад – Андрій САБАДИР, спеціально для UAINFO