Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 26 березня

Дефіцит імунітету: загроза поразки без генеральної битви

Цікава виходить картина. Путін і його численні придворні ЗМІ активно просувають послання про те, що проти українців нічого не мають і раді розкрити свої "братерські" обійми – заважає лише київська влада (яку вони чомусь тепер уже не називають "хунтою"). В українському ж суспільстві популярною є думка про те, що головне зло – це Путін, який захопив Крим і розв’язав війну на Донбасі. Якби не він, то… Не було б російсько-українських війн у минулому? Геноциду 1932–1933-х? Русифікації? Колонізації? Нав’язаної нам "спільної" історії та культури?

На коліна "заради миру": на які поступки готові Зеленський і Ко

На колінах перед ворогом. Тим, хто не зрозумів, як саме це бачать у Кремлі, раджу прислухатися до Зеленського й Лещенка. Поступки, на які вони готові йти "заради миру", стосуються саме гуманітарної політики – мова, культура, історія. Цього для Росії буде досить, щоб повернути Україну.

Як Януковича: нова російська місія – врятувати "рядового" Мадуро

В аеропорту Каракаса приземлилися два літаки приблизно із сотнею російських військовослужбовців – пасажирський Іл-62 і військово-транспортний Ан-124. Після повідомлення провідних інформаційних агенцій Кремль підтвердив факт цього зловісного десанту, однак зазначив, що російські військові прибули "для участі у двосторонніх консультаціях". Але мало хто сумнівається, що справжня мета візитерів – участь у порятунку режиму одного з найогидніших диктаторів сучасного світу Ніколаса Мадуро.

Душпастир Майданека: Україна вшановує свого праведника

75 років тому отець Ковч загинув у Майданеку, відмовившись вийти з концтабору: він не міг покинути людей у ньому без душпастирської опіки. 100 років тому отець Ковч прийняв на себе обов’язок військового капеланства, щоб підтримати українських вояків у боротьбі за свободу своєї країни. Греко-католицька церква та Комітет із вшанування пам’яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча цьогорічну відзнаку за гуманітарний внесок і приклад особистого героїзму вручить чотирьом українським капеланам різних конфесій.

Найглибша дилема й головна небезпека нашого вибору

Без відстоювання та захисту національно-культурної незалежності ми не матимемо реформованої європейської країни. Вся складність полягає в тому, що відданість національній ідентичності не раціоналізується у словах демократичних програм. Вона дається взнаки хіба що в необхідних для національної легітимації кандидата його чи її обіцянках відстоювати державну незалежність через зміцнення війська, сприяти розвиткові державної мови й, загалом, гуманітарної сфери.

Наші праві такі ліві: як Кошулинський підтримав передвиборчу програму Симоненка. ВІДЕО

Даруйте, але це кумедно. Прийшов до нас на ток-шоу Руслан Кошулинський. Розповідав про плани та програму. Ми вирішили уточнити, чи все правильно зрозуміли. Я читав йому економічний блок програми – кадидат кивав і погоджувався. Проблема лише в тому, що зачитував я йому програму Петра Симоненка. Ні, він нічого не переплутав. Так, їхні економічні програми збігаються. Тут має бути дотепний жарт про українських правих, які ліві, але його не буде.

Важливість прикладу батьків і наша відповідальність перед ними

Наші батьки народилися в часи тоталітаризму чи його розпаду. Тому їхні цінності ламалися й нищилися. Тому наша доля не лише їх критично переосмислити, а й, подякувавши батькам за їхню передачу нам, переформатувати для життя в демократії, яка бореться за своє існування перед загрозою реваншу минулого. Та при цьому ми маємо дякувати їм за те, що вони пережили руйнування цінностей і залишилися Людьми. Які помиляються, але мають право на ці помилки. Любити їх, робити висновки і з їхньої, і зі власної долі. Щоб нашим дітям залишити кращу ціннісну базу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram