Литовський приклад для України: чому неодмінно маємо ним скористатися
Сьогодні, 27 березня, Вільнюський окружний суд оголосив вирок у справі про події 13 січня 1991 року – тоді Радянська армія влаштувала справжню війну в литовській столиці.
Суд засудив до 10-річного ув'язнення колишнього міністра оборони СРСР, маршала Радянського Союзу Дмитра Язова. Зрозуміло, 94-річний Язов, який зараз мешкає в Москві, може не побоюватися в'язниці й мирно помре у своєму ліжку. Однак сама символіка вироку є дуже важливою, вона демонструє, що жоден злочин Кремля не повинен залишатися непоміченим, що навіть за десятиліття суд у цивілізованій країні може оцінити злодіяння – адже в результаті дій Язова й інших мерзотників не просто було поставлено під загрозу суверенітет Литви. Загинули люди, кров яких залишається на руках одіозного радянського міністра.
Читайте також: Литовський дороговказ для України: непокаране зло наздоганяє в майбутньому
Можуть сказати – так що ж нам, судити Путіна та Шойгу? Звичайно, судити й Путіна, й Шойгу, й інших російських керівників, які брали участь в окупації Криму, війні на Донбасі, допомагали банді Януковича під час подій на Майдані. Можна судити вже сьогодні, можна дочекатися відставок із посад. Найголовніше – ніколи не забувати, нікого не прощати, готуватися до відплати, зробити її одним із важливих завдань державної політики. Ізраїльтяни довгі роки шукали організаторів Голокосту, одного з них, Адольфа Ейхмана, знайшли, викрали, засудили та стратили. Так і повинна робити справжня держава!
Можуть сказати, що в заочному процесі ніякого особливого сенсу немає, що Путінові та Шойгу начхати. Так я й не сперечатимуся, що російські військові злочинці можуть мирно померти на підмосковних дачах – як і Язов. Але сам процес правосуддя може дозволити залучити до реальної відповідальності їхніх поплічників.
Адже у Вільнюсі судять не тільки Язова. Інші фігуранти резонансного процесу – громадяни Росії Юрій Мель і Георгій Іванов. Вони брали участь у подіях січня 1991 року. І вони радше за все сядуть надовго.
Читайте також: Не просто миру. Якої перемоги над Росією варто прагнути
Так що ми можемо не просто проводити заочні процеси, але й шукати по світу учасників подій 2013-2014 років. Виманювати їх в Україну – "вигідні" контракти й політичні провокації ніхто не скасовував. Чекати, поки негідники поїдуть до Європи – й домагатися їхньої видачі від урядів західних країн.
Земля має горіти під ногами наших ворогів, і ніякого терміну давності за злочини проти українського народу бути не повинно.
Люди з нашою кров'ю на руках не повинні спати спокійно.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки