Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 2 квітня

Україна ризикує перетворитися на територію, що так і не встигла стати справжньою державою

Я поспішаю заспокоїти тих, хто вважає, що обрання президентом Зеленського призведе до таких потрясінь. Ні, не призведе. Зеленський – не Янукович. Просто за час цього президентства, цього щоденного дитячого очікування дива, яке не відбудеться, будуть остаточно висміяні й демонтовані всі цінності, які могли би зшити цю вічно роз'єднану країну – своя мова, своя церква, своє розуміння історії, своя ідентичність. Україна ризикує перетворитися на територію, що так і не встигла стати справжньою державою.

Перемога без популізму: чого чекати Україні від новообраної президентки Словаччини

Чи здатна Східна Європа відсторонити від влади авторитарних популістів? Ще донедавна вірогідність такого сценарію вважалася вкрай низькою. Але вибори у Словаччині багато що змінили. Перемога на президентських виборах юристки та громадської активістки Зузани Чапутової, ще донедавна мало відомої за межами свого рідного міста, показала, що прагнення змін здатне змінити будь-які розклади. Саме тому до словацьких виборів була прикута увага в усьому регіоні – вони можуть стати початком масштабних перетворень як у самій Словаччині, так і в сусідніх країнах.

Україна має загрозливі тенденції щодо оцінок війни та російських медіа

Українським медіа час схаменутися – уявлення людей про реальність в ваших руках, ви значною мірою завели їх в нинішній стан, і при цьому люди вислизають з ваших рук і відвертаються від українського наративу. Але головне інше – усі респонденти є нашими співгромадянами, з ними треба працювати, політику щодо них потрібно корегувати, щоб ось це "Україна – єдина країна" залишалося реальністю. Війна за реальність триває. І ми маємо воювати жорстко, але розумно, спираючись на чітке розуміння реальності. Емоційна бравада, сліпота й образи – це шлях до поразки.

Ворог – не тут. Але він хоче зруйнувати нас нашими ж руками

Правда в тому, що ми нікуди одне від одного не дінемося. "Клоуни" від "порохоботів" нікуди не дінуться: країна одна. І часто ми – сусіди, друзі, родичі чи колеги. Ворог не тут: він там, де мріють про те, щоб ми воювали між собою. Якщо Порошенко й Зеленський зараз вестимуть війну на знищення, це погано. І вони, на жаль, вестимуть, принаймні до другого туру. Але якщо вестимуть війну на знищення їхні виборці – це катастрофа. Бо це значить, що вони не бачать того, що їх об’єднує. А об’єднує нас чимало.

Нинішні вибори виводять українське протистояння з Москвою на рівень європейських проблем

Європейське експертне середовище не є настільки вже наївним, аби вважати, нібито апетити Москви обмежуються лише Україною. Можливо, пересічний громадянин ЄС і не надто переймається оборонними стратегіями, але фахівці відповідного профілю із тривогою поглядають на Схід. Чи вистоїть Україна? Що переможе: здоровий глузд чи одна із форм популістської залежності? Наскільки послідовним є проєвропейський курс Києва, за який уже пролито стільки крові?

У штабі Зеленського пропонують "винести за дужки" віру, мову, територію та історію

Керівник виборчого штабу Зеленського Разумков: "Усе, що може роз'єднувати українців: віра, мова, територія, якісь історичні лідери – потрібно винести за дужки, принаймні доти, доки ми не закінчимо війну". Якщо ми винесемо це задужки то війна закінчиться скоро – нашою поразкою. Тому що це війна не за територію України, а за її ідентичність.

Чому не можна називати президента гарантом

"Гарант конституції" скоротилось до "гарант". Поступово зі знущального стало злегка іронічним. Якщо ми піджартовуємо про президента, можемо назвати його гарантом. А потім нові покоління журналістів і блогерів, які в Конституцію не вчитуються, вирішили, що це просто ще одна назва президента – гарант. Біс його зна, що воно значить, але люди вживають, і ми можемо. Жартувати про президента, я вважаю, можна, як і писати це слово з маленької літери (можете не сперечатися). А ось вживати слова, значення яких не розумієш, – зась.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram