Біля будівлі Верховної Ради у Києві кілька сотень людей влаштували акцію: вимагають від депутатів ухвалення закону про українську мову.

Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а "спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності" всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі "провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу".

Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство.

Під Радою влаштували акцію на підтримку закону про мову — сьогодні законопроект може ухвалити парламент pic.twitter.com/6ZJvx3mi9N

— Hromadske.UA (@HromadskeUA) 25 апреля 2019 г.

Читайте також: Дев’ять "золотих" правил успішного вивчення української мови

Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівні, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо.

Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.

Документ також передбачає введення адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність "за публічне приниження і зневагу до державної мови".

Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.

Акція за закон про мову під Радою pic.twitter.com/FkVierPR4P

— Hromadske.UA (@HromadskeUA) 25 апреля 2019 г.

Читайте також: Закон про державну мову може стати жертвою виборчої кампанії – політик

Законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон "Колесніченка-Ківалова". Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

Фото – Наталка Діденко

 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram