Вийти із сутінків. П'ять міфів про податкові ініціативи "Слуги народу"
Реформи мало кому подобаються. Точніше, подобається їх результат, але точно не процес.
Згадайте, як вас дратують затори через ремонт дороги. І як приємно потім їхати по новенькій автотрасі.
У нашому випадку дорога – це фінансова система великої країни. Яку перед нами три десятки років частіше розбивали, аніж лагодили.
Кожен розуміє, що їздити по такій дорозі далі не можна. Але разом з тим всі панічно бояться змін – мовляв, зараз система хоч якось працює, а ви все зруйнуєте.
Тому законодавчі ініціативи "Слуги Народу" у податковій сфері швидко обросли міфами. Я хочу розвінчати основні з них.
Міф 1. Ми задушимо бізнес податками
Наша мета – не збільшити податки, а вивести бізнес у легальну площину. За найбільш оптимістичними підрахунками, зараз в тіні перебуває 44% економіки.
За песимістичними – до 60%. За п’ять років ми хочемо вивести з тіні хоча б 20% економіки, що дасть понад 3% щорічного приросту ВВП. Якщо нам вдасться – це буде велика перемога.
Детінізація – надскладне завдання. Маємо зарплати в конвертах, сірий імпорт, сотні гектарів земель, що обробляються без сплати податків.
Маємо сфери, які є тіньовими повністю – гральний, бурштиновий. Чесно кажучи, в Україні не існує галузі економіки, яка б не перебувала в тіні хоча б частково.
Міф 2. Ми знищимо ФОПи
Ми йшли на вибори під гаслом "Кінець епохи брехні". Якщо ви дійсно приватний підприємець – торговець на ринку чи дизайнер – ваш податковий режим залишиться, яким був.
Але якщо ви брешете та приховуєте за десятком ФОПів великий бізнес – із цією схемою доведеться розпрощатися.
Мабуть, кожен з вас купував побутову техніку чи електроніку у великому мережевому магазині та отримував чек від імені ФОПа.
Один такий магазин за день робить оборот, який декілька приватних підприємців роблять за рік!
Чому бюджет має втрачати гроші від таких ділків? І чому в разі суперечки за неякісний товар покупець має судитися не з великою компанією, а розшукувати невідомого ФОПа Петренка, який не живе за адресою реєстрації?
Читайте також: Новая налоговая реформа: шаг вперед, два назад
З весни 2020 року ми плануємо фіскалізувати декілька галузей, які несуть найбільший ризик ухиляння від податків – це насамперед продаж ювелірних виробів, ресторанний бізнес та торгівля електронним обладнанням з гарантією.
Саме там великий бізнес найчастіше видає себе за малий.
Що стосується процедури обліку операцій – ніяких дорогих касових апаратів не знадобиться.
Йдеться про звичайний мобільний додаток, схожий на програми інтернет-банкінгу.
Така система видаватиме електронні чеки, які покупець зможе отримати, наприклад, через e-mail або мессенджер.
Міф 3. Бізнес потерпатиме від "стукачів"
Ми дійсно передбачили процедуру кешбеку, тобто премії покупцеві, який повідомив фіскальні органи про фіктивний чек.
Але її запровадження – довгий процес, як і сама процедура.
Усі перевірки, судові процеси та нарахування виплат триватимуть рік-півтора від моменту подання покупцем заяви.
Тобто кешбек аж ніяк не зможе стати способом заробітку для шахраїв.
Міф 4. Боротьба з "конвертами" посилиться
Зарплати в конвертах – це наслідок тіньової економіки, а не її причина.
Боротися з ними – все одно що витирати калюжі на полу, замість того, щоб залатати дірку у даху будинку.
Зараз штраф за кожного неоформленого працівника складає 120 тис грн. Невелику фірму інспектор може оштрафувати на пару мільйонів.
Ви чули, щоб хтось сплачував такі штрафи? Ні. Тому що вигідніше закрити фірму й відкрити її під новою назвою, або "вирішити питання" з інспектором.
Мною подано законопроект, який зменшує штраф до 8 тис грн. Бо адміністративні заходи тут не спрацюють – конверти зникнуть автоматично, коли економіка вийде з тіні.
Якщо наші фіскальні ініціативи почнуть діяти, зарплати почнуть "біліти" вже через рік-півтора.
Міф 5. Усіх змусять декларувати доходи
Загальне декларування – це нормальна практика цивілізованих країн, як паспорт для кожної людини чи номерні знаки для кожного автомобіля.
Але його запровадження стане останнім кроком податкової реформи і відбудеться не раніше, ніж через 2-3 роки.
До того ж, ми хочемо запровадити сімейне декларування та цілий ряд податкових знижок.
Читайте також: Новая власть в погоне за хайпом пытается протолкнуть как можно больше законодательных изменений
Наприклад, якщо сім’я витратила гроші на освіту чи на відпочинок в Україні – на ці суми податок не нараховуватиметься.
Підприємства сплачують податки на прибуток, тобто на дохід мінус витрати. Так само мають робити і фізичні особи.
Рано чи пізно ми прийдемо до ситуації, коли "білий" бізнес стане вигіднішими за тіньовий. До цього рухається весь світ.
Сьогодні ви не зможете покласти гроші у європейський банк, не пояснивши їх походження.
Перед початком загального декларування ми маємо провести амністію капіталів. За рахунок такої амністії Аргентина вивела з тіні 117 млрд доларів, Індонезія – 300 млрд доларів.
Утім головне тут – не надходження в бюджет, а можливість підвести риску під темним минулим.
Ми закриємо очі на походження попередніх капіталів, але після амністії будемо притягати до відповідальності за кожне нове порушення.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки