У столиці України проживає близько 5 мільйонів людей, які кожного дня п’ють воду, викидають сміття, користуються транспортом та освітлюють будинки. Буденні справи кожного з нас мають вплив на довкілля, тому повинні регулюватись муніципалітетом.

Давайте подивимось, як передові міста світу борються за чисте довкілля за допомогою стратегічного планування та муніципальних програм, пише Костянтин Яловий у блозы для УП. Життя.

Нью-Йорк, США

Однією з причин високого рівня забруднення в американському місті виявилось опалення будинків. У Нью-Йорку домовласники самостійно вирішують, як саме "обігрівати" приміщення. Найчастіше теплопостачання здійснювалося за допомогою котлів, які працюють на мазуті категорій № 4 та 6.

Ці види пального містять сірку, яка повністю не згоряє і утворює кіптяву на стінках котла, знижуючи його ефективність. Крім того, при згорянні мазуту в повітря виділяються частинки PM2,5 (тверді частинки, розміром менше за 2,5 мікрони), які шкідливі для здоров'я.

Керівництво мегаполісу запустило програму "Чисте опалення" (NYC Clean Heat), яка передбачає відмову будинків від токсичних видів пального та перехід на "зелені": біодизель, природний газ, пар і мазут градації №2, який має ультра низький вміст сірки.

Читайте також: Пластик: відмовитися, не можна ігнорувати

З 2012 року міське керівництво взагалі припинило видавати ліцензію на використання мазуту №6 (найбільш в’язкого та важкого виду пального з найбільшим вмістом сірки).

Власники, які купували нові котли, згідно з програмою, зобов’язані були обирати котли лише на чистих видах пального. 

Щоб заохотити населення до "зеленого" опалення, муніципалітет всіляко стимулював власників будівель використовувати більш екологічне пальне. Тим, хто переходив на нове теплопостачання, пропонували фінансову допомогу і технічні консультації. 

Офіційно програма "Чисте опалення" завершилася 2015 року з вражаючими результатами: рівень діоксиду сірки в повітрі знизився на 69%, а твердих частинок PM2.5 – на 65%. Проте зараз консультування населення з приводу екологічного опалення продовжується в рамках проєкту NYC Retrofit Accelerator’s. 

Стратегічна мета Нью-Йорку до 2050 року – зменшити викиди парникових газів на 80%, а на 2030 рік – збільшити квоти на використання відновлюваних джерел енергії з 50% до 70%.

Курітіба, Бразилія

Курітіба – бразильський мегаполіс, у якому 70% сміття відправляється на вторинну переробку. Все завдяки муніципальній програмі, яка дозволяє людям з низьким рівнем доходів заробити на зборі відходів.

1971 року мером міста обрали архітектора Жайме Лернера. Коли він зайняв цю посаду, місто переживало сміттєву кризу. Фавели, де проживали найменш заможні бразильці, були завалені відходами настільки, що сміттєвози просто не могли туди проїхати. 

Лернер знайшов вихід із ситуації: у фавелах встановили контейнери для роздільного збору сміття і закликали місцевих обмінювати пакети з відходами на різні "бонуси". Наприклад, за органічні рештки можна було отримати картку на пакет фруктів чи овочів, за відсортовані скло чи пластик – жетон на громадський транспорт. Саме завдяки сортуванню та переробці сміття місто змогло побороти безробіття.

Заслуговує уваги і система міського планування Курітіби. Так, за реставрацію історичних будівель платять забудовники. Підприємці-будівельники, які хочуть звести будинок, вищий за 10 поверхів, мають доплатити певну суму. Кошти йдуть на ремонти в історичній частині міста.

Подібна система діє і для зелених насаджень. Зараз на одного мешканця Курітіби припадає 64,5 квадратних метрів озеленення. Створення парків та скверів відбувається коштом власників великих ділянок, які зобов’язані перетворити територію на протилежній стороні вулиці на зелену зону.

Ванкувер, Канада

Серед великих міст Північної Америки Ванкувер має найнижчий рівень викидів вуглецю. Все завдяки злагодженим крокам, націленим на перехід до альтернативних видів енергії. Зокрема, для автомобілів у Ванкувері ввели жорстке правило: якщо авто стоїть годину, то за цю годину можна залишати двигун увімкненим не довше трьох хвилин. Виняток лише для автотранспортної допомоги, автобусів тощо.

Керівництво Ванкувера мотивує жителів переходити на електромобілі, встановлюючи по місту зарядні пристрої, та велосипеди, розбудовуючи інфраструктуру велодоріжок. 55% міського автопарку складають авто, які працюють на відновлюваному дизельному пальному та оснащені GPS, щоб прокладати найкоротший маршрут. 

Одна із стратегічних цілей Ванкувера – досягти нульового рівня викидів від будівель. Для опалення будинків жителям пропонують використовувати низьковуглецеві види пального, наприклад ті, які є результатом переробки органіки. 

"Зелене" теплопостачання будинків здійснюють у Ванкувері за допомогою так званих "сусідських систем". Так, у густонаселених районах міста утворюють енергетичний центр, де виробляється тепло. Потім по розподільних трубах воно постачається до квартир, офісів та громадських установ поряд з центром.

Перевага системи у тому, що центри можуть вирішувати, яке джерело тепла використати. І найчастіше користуються "зеленим" пальним, наприклад, це тепло від підприємств, яке виходить через системи кондиціонування. 

Копенгаген, Данія

Місто, яке неофіційно має статус "зеленої столиці Європи", поставило собі амбітну мету: до 2025 року стати мегаполісом з нейтральним викидом вуглекислого газу. Таку ціль керівництво Копенгагена оформило у стратегічному документі CPH 2025 Climate Plan.

З 2010 року місто впровадило озеленення дахів. Верхівки будинків покривають рослинністю, яка виробляє кисень та поглинає воду, зменшуючи кількість стічних вод.

Згідно із муніципальною стратегією, у Копенгагені до 2025 року планують висадити 100 тисяч дерев. 

Розвинена у місті і зелена енергетика, зокрема, енергія вітру. Таку електрику Копенгаген отримує із сусіднього острова Самсьо, який на 100% забезпечує власні потреби в електроенергії.

Читайте також: Європарламент ухвалив резолюцію про надзвичайний кліматичний стан

Вже зараз інфраструктура міста вражає екологічністю. 40% жителів столиці Данії дістаються на роботу на велосипедах, адже для цього у них є 350 кілометрів велосипедних доріжок.

Жителям вигідно відмовлятись від авто, щоб зекономити гроші, бо вартість пального в Копенгагені ще і додатково оподатковується.

Також до 2025 року місто планує повністю перейти на електричний громадський транспорт.

Тісно розвиваються у місті екологія і туризм. Наприклад, сміттєспалювальний завод CopenHill перетворив дах своєї будівлі у лижну трасу.

Наша столиця, на жаль, яскравий приклад того, що відбувається з містом, яке розвивається без стратегічного планування у сфері екології. Річки забруднені, повітря загазоване, стихійні сміттєзвалища, – це ще не весь список екологічних проблем. 

Зараз Києву необхідна інноваційна екологічна стратегія, яка комплексно охопить усі проблеми столиці.

На засіданні екологічної комісії я запропонував почати її розробку, колеги підтримали і ми уже формуємо робочі групи. 

Я хочу, щоб цей документ вийшов максимально практичним, багатостороннім та ґрунтовним, а процес його створення – відкритим та прозорим. Тому ми запрошуємо до участі в робочих групах експертів, науковців, управлінців та екоактивістів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube