Демократичні процедури працюють лише тоді, коли суспільство має дієві важелі для контролю над владою. Ми, як правило, боїмося таких важелів через їхні можливі наслідки.

У кожній масовій акції нам вбачається Майдан. Прихильники влади стверджують, що акції протесту послаблюють її позиції. Противники нерідко сприймають свій протест як перший крок до зміни влади. І ми не питаємо себе, як виживають західні країни з їхніми нескінченними страйками й демонстраціями.

Читайте також: Сьогодні в Парижі Путін скористається старою випробуваною зброєю – Портников

Володимир Зеленський сьогодні вирушає до Парижа – столиці країни, в якій уже п'ятий день триває загальний страйк громадян проти політики президента Еммануеля Макрона. Вранці в понеділок, 9 грудня, в центрі країни утворилися затори довжиною 620 км! І протести тільки посилюватимуться.

Причому для Франції це – звичайна подія. Громадяни, які не беруть участі у страйку, співчувають своїм співвітчизникам. Сам Макрон проводить зустрічі із представниками страйкарів. І ці зустрічі можуть внести реальні корективи у проєкт пенсійної реформи, яку в середу представить у парламенті прем'єр-міністр країни Едуар Філіп.

Головна відмінність цивілізованої демократії від пострадянського авторитаризму – це здатність влади до діалогу із суспільством. Західним демократіям це теж давалося дуже нелегко. Але проте вдалося перейти від революцій до страйків і демонстрацій, від конфронтації до поваги.

Читайте також: Зеленський мав прийти і сказати зі сцени: "Українці, наші переговорні позиції сильні, ми не здамося!"

Акції протесту, які проходять у нашій країні напередодні вкрай ризикованої для самого виживання Української держави зустрічі в Парижі – черговий доказ зрілості й відповідальності українського суспільства. І представникам нової влади ще належить довести, що вона здатна до плідної участі в діалозі з тими, хто її попереджає та з нею не згоден.

Майдани завершувалися по-різному. 2004 року владі довелося погодитися на реальний діалог із учасниками протесту, завдяки чому було досягнуто компромісу. 2014-го режим Януковича втомився від імітації діалогу та зважився на застосування сили. Саме це й повинно стати головним уроком для будь-якого українського президента та будь-якого українського силовика.

З учасниками протестів розмовляють. Їх не розганяють і їх не вбивають.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube