MENU

Економічні тенденції 2019-го: фінансовій стабільності загрожує популізм

209 0

Після значного спаду 2014–2015 років українська економіка зростає четвертий рік поспіль. Середньорічні темпи за цей період не такі великі – не досягають 3%, із дещо вищими значеннями поточного року включно. Навіть із урахуванням 2020-го українська економіка не вийде на обсяги, які демонструвала до спаду. А тому темпи зростання залишаються проблемою. Як проблемою залишається і якість нашого зростання.

Три головні сектори нашої економіки – промисловість, аграрний і торгівля. Промисловість уже шостий місяць поспіль іде з мінусом. Вже очевидно, що з мінусом вона зустріне й Новий рік. Аграрний сектор іде з плюсом, хоча він істотно нижчий, ніж у середині року, і складає (без останнього місяця) 2,4%.

Як і в попередні роки, локомотивом продовжує залишатися торгівля – понад 10%. І це не викликало би питань, якби наші прилавки поповнювала українська економіка. Натомість цілком очевидним є вклад у динаміку торгівлі імпорту, що відбивається і на іншій проблемі – зростанні дефіциту зовнішньої торгівлі (перевищенні імпорту над експортом).

Інвестиції не стали опорою економічного зростання. За даними перших трьох кварталів, їх обсяг не досягає 14% ВВП і майже не змінюється за останні роки. А це майже вдвічі нижче показників періоду, коли наша економіка зростала в середньому майже на 7% щороку (2001–2008 рр.)

Нове явище поточного року – значне уповільнення інфляції та суттєве зміцнення гривні. Вперше за останні шість років інфляція вимірюється однозначним числом (не враховую 9,8 торік), а у зміні промислових цін бачимо дефляцію. Ці показники не тільки розвернулися в інший бік, але й виявилися істотно нижчими за прогнозовані.

Читайте також: Зеленському немає від кого очікувати підтримки в непопулярних економічних перетвореннях

Цьогоріч почав працювати новий канал надходжень валюти – на фінансовий ринок. Якщо кілька попередніх років цей канал був близький до "пересихання", то 2019-го він ожив, надавши країні понад 4 млрд дол. Це суттєво впливало на валютний ринок і призвело до номінального зміцнення гривні, що певною мірою стримував купівлею валюти НБУ.

Крім поповнення валютних резервів країни, участь нерезидентів мала ще один важливий наслідок – істотне зниження дохідності за ОВДП. Минулого тижня Мінфін залучив до бюджету кошти за ставкою менше 12%. Востаннє такі ставки булишість років тому, а в першому кварталі 2019-го трималися на позначці близько 19%.

Комусь може подобатися чи не подобатися наплив нерезидентів на ринок ОВДП. Але він є. І не тільки із причин ставок дохідності. Бо торішні значно вищі ставки чомусь не приваблювали інвесторів. Важливо знати, що зараз на європейських ринках урядових запозичень склалася унікальна ситуація – мінусова дохідність за позиками в євро для більшості країн.

Це відкриває непогані можливості для України, услід за фінансовим сектором залучати кошти у виробничий сектор. Це непоганий шанс для нас. Не хочу, але мушу сказати – можливо, і ні. Бо все залежить від нас, від наших внутрішніх рішень, багато з яких не є солодкими для політиків. Хоча вони потрібні країні, її майбутньому.

Курсова та цінова ситуація 2019-го зробила визначальний вплив на бюджетну динаміку. Бюджет цього року недоотримує значну суму коштів. Хоча, якщо оцінювати реальні надходження (без інфляційної динаміки), то ситуація особливо сильно не відрізняється від попередніх років. Але зник інфляційний складник доходів. Бо, скажімо, замість зростання цін у промисловості на 10,1% маємо їх зниження на 4,5%. Споживчі ціни, хоч і менше, теж вплинули на ці доходи.

Та коли говоримо про втрату доходів, не маємо права забути про видатки, і не тільки цьогорічні. Зниження на третину ставок ОВДП вже зберегло десятки мільярдів. А продовження тенденції може зменшити ще в більших розмірах майбутні боргові видатки. Неважко оцінити те, що нинішні 39 млрд дол. державного зовнішнього боргу стануть коштувати нам значно менше, як за сумами витрат на їх погашення, так і обслуговування (ефект зміцнення гривні).

Читайте також: Сумуємо за інфляцією? Слід переглянути показники бюджету на 2020 рік – Пинзеник

Дохідна ситуація цього року має стати приводом для розуміння потрібної реакції за подібних ситуацій у майбутньому, коли фактична динаміка відхиляється від прогнозованої. Мусимо бути і прискіпливішими до прогнозів та оцінок. Хоч і непроста це справа в Україні. Бо не знаю жодного прізвища чи авторитетної інституції (зокрема й іноземної), які вгадали би курс долара в Україні на завершення нинішнього року. Але ми зобов’язані опановувати кращі інструменти прогнозування й бути готовими оперативно реагувати на відхилення.

В оцінці курсової динаміки поточного року маємо брати до уваги наростальний дисбаланс зовнішньої торгівлі 2019-го й уперше зафіксоване після останньої валютної кризи зростання зовнішнього боргу. А попереду ще щонайменше втрата частини доходів від транзиту газу, нові зовнішні боргові виплати із 2021 року. Та й МВФ залишається проблемою. Чи, може, навпаки? Хоча для нас це суті не змінює.

Варті уваги процеси в поточному році демонструє банківський сектор. На сьогодні це значно здоровіший сегмент економіки, ніж у попередні роки. Він став генерувати прибуток. Другий рік поспіль держава не проводила підтримки банків. Почався, сподіваюся, процес відновлення довіри до сектора. Реальний обсяг депозитів громадян (у національній валюті) зріс на 9,4% (без інфляції), на 12% збільшилися валютні вклади (дані 11 місяців).

Процеси в банківському секторі неоднозначні. Кредитна активність зміщена у споживче кредитування, де бачимо приріст обсягів кредитування більш ніж на 20%. Водночас зменшилися кредити в економіку й навіть вкладення в популярний для банків інструмент – ОВДП. З останнього ринку їх потіснив нерезидент. А кредити в економіку все ще залишаються для банків ризикованими через невирішені проблеми інвестиційного клімату. Висока ж дохідність досить ризикового споживчого кредитування може стати джерелом майбутніх проблем для банків.

Започатковані попередніми роками та продовжені цьогоріч процеси можуть мати істотний вплив на діяльність банківського сектора в майбутньому. Тривале утримання низької інфляції має призвести до зниження ставок за депозитами і, як наслідок – за кредитами. Падіння дохідності ОВДП, змушуватиме банки шукати надійних позичальників, які, попри всі наші проблеми й негаразди, в Україні є.

Рік 2019-й продовжив складний і суперечливий процес досягнення фінансової стабільності. Але вона не стала незворотною та продовжує залишатися проблемою. І живильне середовище, що постійно загрожує такій стабільності – популізм – нікуди з України не зникло. Саме ці ризики стабільності та брак структурних реформ залишатимуться перешкодою для інвестиційного прориву України та впливатимуть на економічну динаміку в майбутньому.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Віктор ПИНЗЕНИК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини