MENU

Львівський письменник спорудив собі літературний пам’ятник на кілька століть уперед

511 0


Василь Ґабор

Юрій Винничук часто жартома мені каже, що кожен живий письменник мусить нести на собі бодай одного мертвого. Мова про те, що літератор має священний обов’язок піклуватися про пам’ять своїх попередників, в українських реаліях – часто несправедливо забутих, розстріляних чи цензурованих авторів. Відкопати їхні вартісні твори, перевидати їх, укласти антологію, всіляко популяризувати. Мовляв, така робота надає кармічний плюс – і тоді можна сподіватися, що й тебе по смерті не забудуть.

Якщо ця філософія справді дієва, то Василь Ґабор спорудив собі літературний пам’ятник на кілька століть уперед. Адже цей талановитий письменник, визнаний майстер малої прози, блискучий стиліст чи не половину власного життя присвятив популяризації інших письменників. Тих, кого вже давно забули, і тих, хто робив перші кроки в літературі в 1980-1990-х роках, визнаних класиків і добрих, але не надто відомих авторів. Укладена й видана ним серія "Приватна колекція" (у співпраці з літературною аґенцією "Піраміда") – це виплід колосальної роботи, грандіозний інтелектуальний проєкт довжиною у два десятиліття, майже 200 (так, двісті!) книжок. Таким результатом міг би пишатися цілий літературний інститут чи й академія, а це натхненна робота однієї людини!

Читайте також: Наші класики значно більше, ніж кльові: вони справді мають що нам сказати

А всі ми знаємо, як важко в Україні реалізовувати такі видавничі проєкти без підтримки держави й розвиненого ринку. Найчастіше це створює особисті фінансові проблеми, але як у старому анекдоті: дякую, що взяв грішми!, бо ж це також забирає час і в родини, а найголовніше – іде у збиток власній письменницькій творчості. Скільки книжок Василь Ґабор міг би написати, поки нидів над рукописами інших письменників… Воістину скромна, жертовна й шляхетна праця!

І надзвичайно приємно, що ця титанічна робота не залишилася непоміченою. До 60-річного ювілею Василя Ґабора Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка підготувала й видала бібліографічний покажчик "Василь Ґабор", що  містить 1086 бібліографічних позицій. Серед них описи видань, у яких ювіляр виступає як письменник, укладач, упорядник, редактор, автор проєктів, також описи публікованих художніх творів та їх перекладів, наукових публікацій, науково-популярних та енциклопедичних статей, історико-бібліографічних нарисів та ін.

Читайте також: Книжка-подія, що може ввійти в історію нашої літератури

Видання містить передмову "Коли праця стає стилем життя: духовні координати Василя Ґабора", яку написала доцентка кафедри української літератури УжНУ Оксана Кузьма. Письменниця Ніна Бічуя спеціально для цього покажчика підготувала есей "Новела про книгоношу". Окрім цього, бібліографічний покажчик вміщує фотоматеріали з особистого архіву Василя Ґабора та фотографії обкладинок книг. Видання розраховане на широке коло читачів, передусім – бібліотечних працівників, журналістів, дослідників історії краю та шанувальників літератури. Працювали над покажчиком Іванка Когутич і Маргарита Бадида.

У багатьох читачів може виникнути питання: а чому про Василя Ґабора, львівського письменника й важливу постать львівського богемного життя, бібліографічний покажчик видала Закарпатська бібліотека, а не, приміром, бібліотека Стефаника, в якій сам пан Василь сумлінно трудиться? Відповідь проста: Василь Ґабор – родом із Закарпаття, народився в селі Шандрово Хустського району 60 років тому. Тож цей бібліографічний покажчик – символічний і цінний подарунок від рідного Закарпаття ювіляру.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Андрій ЛЮБКА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини