Епідемія опосередковано впливає на українську фінансову систему. Що саме відбувається?

Кожен фахівець фінансового ринку знає, що безпосереднього впливу на український фондовий ринок "коронавірус" не має. Більше того, на думку експертів, паніка навколо епідемії лише формальний привід до природньої корекції фондових ринків перед черговим зростанням, пише Денис Білий спеціально для НВ Бізнес.

Та, повернемось до України, яка зазнала опосередкованого впливу паніки на світових ринках. Справа в тому, що Україна, маючи низькі кредитні рейтинги, продовжує залишатись об'єктом спекулятивних інвестицій. Основним недоліком таких інвестицій є нестабільний характер притоку та відтоку. Тобто, при перших проявах макроекономічної нестабільності у світі, інвестори продають облігації державної позики України, перекладаючи кошти в "захисні" активи. Паніка навколо коронавірусу не стала винятком та потягла за собою певні зміни для України.

Для розуміння даних змін, проаналізуємо головні події останніх днів в світі та Україні:

• 21 лютого 2020 року індекс S&P 500 демонструє перший корекційний рух, знецінившись на понад 1% по відношенню до ціни закриття попереднього дня. Цього ж дня зростає дохідність українських єврооблігацій. Наприклад, дохідність паперів з погашенням у 2026 році зросла з 4,8% до 4,9%.

Читайте також: Удар по вирусу деньгами

• 25 лютого 2020 року паніка набирає обертів на фоні обмовки ВООЗ щодо інтерпретації коронавірусу як глобальної пандемії. S&P 500 закриває торговий день зі знеціненням на 7,3% по відношенню до ціни закриття 20 лютого 2020 року. В цей же час продовжує зростати дохідність українських держоблігацій, яка вже становить 5,3% для паперів з погашенням у 2026 році.

• 25 лютого проходить черговий аукціон з розміщення ОВДП від Міністерства фінансів України. Результати невтішні: пропозиція коротких (70 днів обігу) була задоволена на 43%, середньострокових (511 днів в обігу) — 95%, середньострокових (679 днів в обігу) — 60%.

Всі ці випуски було розміщено не нижче встановленого рівня дохідності, окрім облігацій з терміном обігу 511 днів. Довгострокові семирічні облігації розміщувались без обмеження в попиті, проте ажіотажу не спостерігалось і залучення за даними цінними паперами ледве перевищили надходження від короткострокових облігацій. Такий низький попит на "семирічні" ОВДП супроводжувався зростанням середньозваженої доходності при розміщені до 9,95%, що на 0,16 п.п. вища за дохідність при розміщенні даних цінних паперів 28 лютого 2020 року.

Таке підвищення дохідності довгострокових облігацій та відсутність попиту на них в купі зі зростанням інтересу до дворічних облігацій, може свідчити про обережність інвесторів стосовно українських цінних паперів. Нагадаємо, що найближчим часом відбудуться значні погашення ОВДП, які необхідно буде рефінансувати за рахунок нових розміщень, що при такому низькому попиті може спровокувати подальше зростання відсоткових ставок.

• 24 лютого гривня, не змігши подолати психологічний бар'єр 24,4 грн. за дол. США на Міжбанку, почала рух в сторону девальвації та, станом на 12 годину 26 лютого 2020 року, досягла рівня 24,64 грн. за дол. США з наступною ціллю 25,15 грн. за дол. США. Даний девальваційний тренд став можливим, також, через явний посил НБУ, який намагався відкупити увесь надлишок валюти. В 2020 році НБУ вже збільшив резерви на 0,7 млрд. дол. США в порівнянні з 0,4 млрд. дол. США за аналогічний період 2019 року.

Читайте також: Как коронавирус пошатнет рынок технологий 

Підсумовуючи вищеописані події, зазначимо, що через погіршення очікувань інвесторів щодо подальшого зростання світових ринків підвищується вартість залучення позикових коштів урядом України. На фоні значного недовиконання планів з надходжень до державного бюджету це виглядає особливо гостро. Адже, в бюджеті на 2020 рік закладено валютний курс на рівні 27 грн. за дол. США.

Таким чином, поточна вартість гривні сприяє недовиконанню бюджету та зростанню його дефіциту, який коригується шляхом залучень коштів через ОВДП та через приведення обмінного курсу національної валюти у відповідність з бюджетними параметрами. За умови зменшення попиту на ОВДП, буде пришвидшуватись девальвація гривні та зростання ставок за державними паперами.

Однак, тут важливо зберегти паритет, оскільки значна девальвація ще більше вдарить по попиту на ОВДП. Щодо ринку зовнішнього боргу, то його вартість буде залежати від тривалості корекції світових фондових ринків. Якщо паніка збільшиться, 21 лютого може стати свого роду точкою біфуркації (зміни тренду). При цьому, першою ціллю стане рівень дохідності 6,2% за зовнішніми облігаціями з погашенням в 2026 році.

Для інвесторів оптимальним зараз є розподілення активів у гривні та доларі США у співвідношенні 50/50. Такий портфель дозволить продовжувати отримувати високу гривневу дохідність та мінімізувати ризики девальвації національної валюти.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube