Використовую тут специфічну термінологію, тож хто з нею незнайомий, пропоную іншу, дуже простою мовою написану статтю на ту же тему: "Світ на розвилці".

1. Світ розвивається, проходячи стадії, які хвилями накочуються одна на одну. У глибині завжди є всі попередні хвилі, тож нічого не зникає, лише різноманітність збільшується. Кожна хвиля покриває не всю планету.

2. Суспільства мають лінії розвитку (так само, як люди мають IQ, EQ тощо): технологічний розвиток, економічні відносини, політичні системи, мислення та духовність, управління організаціями, культура, релігія та мова тощо.

3. Розрив у рівні розвитку між лініями породжує проблеми. Що більше розрив, то більші проблеми (приклади: фіолетові племінні війни з помаранчевим автоматом Калашникова, зелене загальне виборче право для синіх патерналістських громадян).

4. Ми живемо в дуже дивний час, який характеризують три процеси.

• По-перше, криза старої хвилі, прихід нової хвилі (це вчетверте в історії людства, нічого особливо нового; попередня помаранчева хвиля почалася 500 років тому, нині вона у кризі, на заміну їй іде зелена).

• По-друге, нова зелена хвиля не знає, куди нам іти (а от таке вперше в історії людства).

• По-третє, нова зелена хвиля ще не наповнилася, а ще новіша жовта на обрії (і такого так само раніше не бувало).

Читайте також: В Україні вирує потрійна криза. Виживання залежить від конкретних рішучих дій

5. Помаранчевий світ перебуває у глобальній кризі, а механізми її подолання наявні лише локальні. Цілі розвитку ООН суперечать одна одній: наприклад, подолання бідності суперечить збереженню природи, і тому багаті та бідні бачать ці цілі вибірково, кого що цікавить. Зупинка конкуренції означає зупинку розвитку, продовження конкуренції означає повне виснаження ресурсів.

6. На кожному фазовому переході людство створює тиск на ресурси, завдяки яким існує, і впирається у стелю розвитку. З’являються "вершники апокаліпсису": голод, занепад держав, міграція, хвороби, кліматичні зміни. Успішне подолання таких викликів відоме в історії як фазові переходи (неолітична революція, осьовий час, модернізація), а неуспішні означають обрушення цивілізації: Захід у 1200 до н. е., весь світ у 400–500 н. е., Схід у 1600 н. е.

7. Ми не можемо вирішити проблему на тому рівні, на якому вона з’явилася. Кожна епоха отримує те мислення, якого потребує (а також відповідні інституції). Або не отримує. Ми на розвилці.

8. Зелений із його відмовою від ієрархій та аперспективністю оголошує всі шляхи однаково цінними: відсталість тепер просто особливість, а канібалізм – це така культурна традиція. Значить, нема куди розвиватися, напрямок утрачено.

9. Синьому та помаранчевому цей глухий кут украй не подобається, і це має вигляд футурошоку. Такого майбутнього нам не треба, кажуть вони. Make щось great again на практиці означає Make the future like the past, тому що коли ми були молодими, то морозиво було смачнішим, і секс був кращим.

10. Отже, маємо "закон слизького схилу": кінець історії відкладається, цивілізація не має сталих досягнень. Адже кожна людина проходить свій шлях розвитку з нуля, тож кожне наступне покоління має ті самі виклики, і проблеми світу знов і знов повторюються. Два-три покоління без освіти, і маємо колапс. Прості рішення не працюють.

Читайте також: 12 трендів найближчого майбутнього: яким буде світ після коронавірусу

11. Два сценарії розвитку світу можна назвати Новим просвітництвом і Новою інквізицією. Вдалий чи невдалий фазовий перехід.

12. Тим часом в Україні, на краю Ойкумени, відбувається запізнена спроба переходу від синього до помаранчевого: від ренти статусу до ренти капіталу, від обмеженого порядку до відкритого, від кланової до партійної політики, від постімперської держави до сумлінного урядування, від статусу постколонії до незалежності, від низької доданої вартості до високої, від традиційного патерналістського мислення до раціоналістичного відповідального, від традиційного етносу до політичної нації.

13. Тим часом шириться зелена хвиля, а значить, нам треба швидко опанувати помаранчеву, пройти крізь вогонь без опіків. Перестрибувати не можна, бо пропущений етап не дозволить побудувати наступний.

14. У моделі всіх рівнів, всіх квадрантів (AQAL) маємо дев'ять ключових точок змін. Лише четверо з них стосуються синьо-помаранчевого переходу. Дві точки змін на фіолетово-червоному переході, одна на червоно-синьому, дві на помаранчево-зеленому.

• Фіолетово-червоні: ініціація підлітків як основа справжньої демократії; подолання інфантильного ставлення до держави.

• Червоно-синя: верховенство права (спирається на дві попередні, провалюється без них).

• Синьо-помаранчеві: вільна економіка, національна культура, критичне мислення, ідентичність політичної нації (всі провалюються без попередніх рівнів).

• Помаранчево-зелені: осередки нового мислення та нові рольові моделі лідерства.

15. У цій моделі бачимо надзвичайну різноманітність осередків нового, які треба будувати: підліткові організації, волонтерські рухи та громадські спільноти, нові фермерські кооперативи, нові профспілки, ОСББ, практики самозайнятості, бізнесові інкубатори та франчайзингові мережі, економічні кластери, освітні заклади та мережі, проєкти громадянської освіти, майданчики для комунікації: асоціації та клуби, креативні простори тощо. Все це є майданчики для нашої роботи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube