Спершу колишній міністр економіки ніс благоглупство про "20% від вартості відкриття" для науковців, я тоді докладно пояснював чому це так не працює, і як насправді між собою взаємодіють наука та фінанси.

Але "Зе-мільйон" за вакцину – це значно сумніше та безнадійніше за "милованівський відсоток".

Обіцяти "преміальний лям зєлєні" за готовий високотехнологічний продукт, і в той самий день ухвалити секвестр бюджету, де від фінансування науки відрізають понад мільярд (!) грн – це офіційне визнання вищої посадової особи країни у невігластві десь того ж рівня, що неписьменність чи незнання таблиці множення.

Отже, от як виявляється на Банковій уявляють собі науку: десь сидять мудрі люди, які роками не отримають ні платні, ні приладів, ні реагентів. Але якщо їм пообіцяти мільйон (певно, в уяві окремих шоуменів це "чарівна" сума, за яку купуються все та всі), то вони якимось дивним чином, на коліні, з водопроводної води та весняного повітря "народять" чудодійну вакцину, і всі будуть врятовані. І далі все знову буде як було – один щасливий "вчьоний" стане мільйонером, а решта і далі сидітиме без зарплат, не кажучи про прилади та реагенти, а уряд всі нові дірки у бюджеті затикатиме за рахунок науки та освіти. Але коли знову якийсь грім вдарить, "вчьоних" можна буде знову закликати, і вони за якусь чергову копієчку одразу ж видадуть "на гора" готовий рятівний продукт.

Неможливо купити готовий продукт у компанії, яку давно довели до банкрутства та зупинили всі виробничі потужності - а саме цим є пропозиція "вакцинного Зе-ляма"

Ну от як пояснити шоуменам, що це так не працює?!

Читайте також: Вирус хижин и дворцов опустил новый железный занавес

Мабуть, найкраще це зробив один мій колега, який знайшов підходящий приклад із Зе-біографії: щоб зіграти соло на роялі, треба спочатку придбати рояль, орендувати концертний зал та сповістити публіку, без цього не вийде – чим би ти не грав із даної тобі від природи анатомії...

Неможливо купити готовий продукт у компанії, яку давно довели до банкрутства та зупинили всі виробничі потужності – а саме цим є пропозиція "вакцинного Зе-ляма". При всьому бажанні у компанії нема такої можливості: верстати продані на метал, робітники звільнені, у цехах трава поросла... Саме таким є стан нашої науки після десятиліть відсутності інвестицій.

І так, наука – це саме інвестиції. Щорічні інвестиці в те, щоб коли "смажений півень в дупу дзьобне", було до кого і куди звернутись за порятунком – в працюючі лабораторії, де сучасне обладнання, невимерлий з голоду персонал, склади з реагентами та інші бодай мінімальні умови, які відрізняють живе виробництво від мертвого. І так, наука в цьому сенсі нічим не відрізняється від будь-якого іншого виробництва – вона потребує спершу інвестування, а тоді вже окупається за результатами, а не навпаки.

Читайте також: Попереду найголовніше випробування – на людяність

Звісно, є інший шлях – купляти винятково готові продукти у тих країнах, де в науку інвестують, а нашу країну визнати виключно сировинним приданком до них, чи як казав один наш закордонний доброзичливець "аграрною наддержавою". Це теж варіант. Але тоді цей готовий продукт коштуватиме далеко не "лям" – бо там, в розумних країнах, також схочуть окупити свої раніше вкладені інвестиції, і в першу чергу не за рахунок своїх громадян, а за рахунок сировинних неопапуасів, які до того економили на інвестиціях у свої власні науку та освіту.

Рятівною вакциною в першу чергу себе забезпечать "білі люди" – ті, хто в спокійний час, до катастрофи, інвестує у науку, а не чекає від неї безкоштовного рятівного дива

Здається, президент та Рада сьогодні чітко показали, що вони обирають саме таку логіку інвестування – папаусько-сировинну. Що ж, вони мають на це право – їх обрав народ.

Але хай тоді цей народ не ображається, якщо під час якоїсь чергової пандемії (а їх буде ще не одна, і "коронка" – це дуже лайт-версія, можна сказати "дитяче лопотіння" порівняно з "іспанкою", чорною віспою та багатьма можливими варіантами) їх не встигнуть вилікувати, бо рятівною вакциною в першу чергу себе забезпечать "білі люди" – ті, хто в спокійний час, до катастрофи, інвестує у науку, а не чекає від неї безкоштовного рятівного дива. Зрештою, це називається природний добір – виживуть розумніші.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube