MENU

Кілька простих порад про те, як допомогти собі й іншим під час карантину

236 0

Піклувальна функція, яку вважають "жіночою" фактично в усіх суспільствах, в умовах пандемії та карантинних обмежень є життєзабезпечувальною. Частіше за все вона залишається непомітною та не цінується.

Але якраз критичні умови увиразнюють її. Піклувальну роботу цілком заслужено вважати і безпековою і лідерською, бо від її реалізації залежить життя багатьох людей.

Ми – жінки, в силу нашого досвіду, більше займаємся побутом, краще знаємо сусідів, їхні звички та норми життя, частіше гуляємо з дітьми у дворі, краще обізнані з літніми людьми, соціальними послугами, інфраструктурою району. Нам легше ідентифікувати людину, її потреби та проблеми.

Ми можемо помітити, кому необхідна допомога: від фінансової до моральної, від дистанційної до фізичної.

У сільській місцевості та невеличких громадах взагалі всі про всіх знають, тому можна самостійно визначитися з допомогою людям. Але й у великих містах цілком можна бути соціально корисними.

У багатьох житлових комплексах або багатоквартирниках є групи у вайбері – або будинку, або ОСББ.

Читайте також: Українці змушені перекладати на свої плечі левову частку роботи безпорадної влади

Уявіть собі, що замість тисячі привітань із крашанками, вербовими гілками та пасками, що, ймовірно, також важливо, замість питань "яке чмо ставить машину на газон?", "чому у вас така гидка сигналізація?", "хто постійно забиває сміттєпровід?" – можна змінити зміст не лише спілкування, а й функціонування тих, хто живе з вами поряд.

Від дуже простих речей: активізувати групу із закупівель масок та антисептиків. До складних – запобігати домашньому насильству.

Звичайно, люди на карантині перебувають у різних умовах. Вчителька, що має класне керівництво й викладає предмет для кількох паралелей, ще має п'ятирічну дитину, завантажена надзвичайно. Більше, ніж у докарантинному житті.

Але є люди, для котрих дистанційна робота абсолютно звична справа, є ті, що не можуть без роботи опанувати себе, є ті, хто не знає, куди подіти енергію.

Реально все це може змінити налагоджена комунікація та співпраця на рівні дому.

Ви можете написати: "Привіт, я – Іра, психологиня, можу о 12:00 двічі на тиждень давати консультації, як вберегти психічне здоров'я".

А ще хтось може давати уроки йоги. А хтось – влаштувати онлайнові читання з дітьми. Якщо в будинку живуть відповідальні медійниці чи медійники – можна готувати дайджест важливих новин, зупиняти поширення фейків і паніки.

Читайте також: Світ(ло) за вікном: сумно, що відчинивши двері, ми знову зачинимо вікна

Правники можуть бодай раз на тиждень коментувати заяви та дії уряду із практичної, досвідної площини.

Якщо ви знаєте, що у вашому будинку живуть візочники, запитайте, чим можете допомоги. Якщо ви знаєте, що є родини, де опікуються лежачими або важкими хворими, запитайте, як можете допомогти.

Літнім людям можна допомогти з доставкою продуктів і ліків або навчити користуватися інтернетом, якщо вони не вміють.

Можна складати графіки доставки продуктів і походів у магазини.

Можна пропонувати побути водієм чи водійкою в разі потреби.

Якщо ви знаєте, що є родини, де й до карантину траплялися випадки домашнього насильства, створіть групу реагування на крики, перевірчі дзвінки та повідомлення, навіть до поліції простіше й морально, і фізично звернутися вам, а не людині, в котрої забрали телефон, а разом із ним і гідність.

Як не парадоксально, але часи ізоляції можуть сприяти зближенню, налагодженню соціальних контактів, сформуванню відчуття своєї корисності, а також безпеки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Лариса ДЕНИСЕНКО


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини