Кожен, хто перебуває на вулиці у масці, заслуговує на нагороду, – журналіст
Маю мимовільне бажання вручати нагороду кожному, хто перебуває на вулиці у масці. Таких людей не багато, тож медальок теж багато не знадобилося б.
І це на тлі сьогоднішньої заяви ВООЗ, що "Covid-19" набирає обертів (!!!). А ми сподівались, що вірус вже втрачає свою силу. Серед тих, хто в масках – є молодь, є й старші люди.
Але чому б я їх нагороджував? Тому що маска – це не для себе, улюбленого. Це – для оточуючих. Швидше, це така демонстрація: я настільки акуратна (акуратний) й дуже дбаю про ваше здоров'я, що буду терпіти всі незручності й спеку, але мінімізую навіть уявні ризики вашого інфікування.
І ще один мотив: ці люди демонструють готовність до соціальних домовленостей. Наприклад, як переважна більшість мешканців Німеччини, чи Японії. Вони реагують на сформований у суспільстві запит й готовність співпрацювати як між собою, так й з урядом. Навіть, якщо мають величезний сумнів у доцільності такого нехитрого заходу, як звичайна медична маска. Яка, насправді, навряд чи захищає від вірусу. Думаю, ця сама маска виконує функцію демонстрації наміру. Своєрідного маркера, або транспаранту, на якому написано: "Я готовий (готова) співпрацювати у тому, щоб дати бій інфекції і захистити цивілізацію".
Читайте також: В Ізраїлі розробили багаторазову захисну маску, яка самоочищується від зарядки для телефону. ВІДЕО
З таких людей у нас, зазвичай, сміються. В нашій культурі домінує, здебільшого, відчуття такого собі "гуляй-поля". Ми внутрішньо готові захищати свої свободи, як ми їх розуміємо. І якщо, як казали в блискучій п'єсі українського драматурга Михайла Старицького, – якщо ці падлюки самі не носять намордник, то і я не буду (трохи творчо перефразовано). У нас же звичним способом поведінки є розворот через подвійні осьові, чи не так? На зло ворогам й уряду. Не нехтують й киданням недопалків через вікно, наприклад (а чьо в цьому такого?).
А звичка паркуватись на газонах? Спеціально запливати за буйки, демонструючи свою відвагу й зневагу до встановленої якимось "тупим ідіотом" таблички на пляжі. Діяти всупереч приписам й рекомендаціям, одним словом. Часто – проти всіх законів фізики. Й потім дивуватись наслідкам.
А між тим, як не дивно, й у нашому суспільстві з'являється певна кількість співгромадян, які готові співпрацювати. З якими можна домовлятись. Які все розуміють і готові бути частиною системи, що розвивається, й діяти у спільних інтересах.
Читайте також: COVID-19 – не міф та не змова "масонів" чи "світового уряду", а сувора реальність: що треба знати про вірус
Звісно, це нудно й не цікаво – ніби якась мураха бути частиною синергетичної системи, яка, завдяки спільним діям, здатна подвоювати й потроювати свою енергію. Обмежувати поширення епідемій. Але саме "нудні" своєю обов'язковістю суспільства створюють стійкі системи, здатні до виживання й саморозвитку.
Німці й досі продовжують витримувати соціальну дистанцію, а японці часто не знімають маски навіть за умов відсутності вірусу. Хоча, думаю, підозрюють, що все це не має вирішального значення і має лише профілактичний ефект. Й ефекти спільної дії та співучасті у розв'язання питання, однаково важливого для всіх.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки