MENU

Чотири законопроєкти. На які граблі наступає економічний комітет Ради

211 0

Чотири законопроєкти. На які граблі наступає економічний комітет Ради

Хоча при владі «нові обличчя», їхні ідеї з реформування економіки не просто не нові — вони нагадують ходіння по граблям. Причому навіть інструменти, які працюють в інших країнах, в нас ламаються.

Оскільки поточне скликання парламенту суттєво помолодшало, мабуть, варто нагадати, на які саме іржаві граблі вони можуть наступити.

В червні великі колективи народних депутатів зареєстрували одразу чотири цікавих законопроекти, начебто спрямовані на підтримку економіки. В більшості фігурують керівники комітету з економічного розвитку та інші депутати фракції Слуги народу, але були помічені представники й інших фракцій.

Створення ріелторської монополії

Законопроект 3618 про рієлторську діяльність в Україні

Суть проєкту: Рієлтерські послуги можуть надаватися лише суб'єктами рієлтерської діяльності. Можливо, серед таких послуг, крім власне угод купівлі-продажі та оренди, буде внесення інформації про угоди до єдиної бази даних про нерухомість, яку планується створити. Причому не будь-якими суб'єктами, а лише тими, хто входить до Національної федерації фахівців у сфері ріелторської діяльності, принципи формування якої наразі не дуже зрозумілі.

Задекларована мета: Захист прав та інтересів учасників ринку та споживачів, детінізація доходів населення, покращення доступу до інформації про нерухоме майно.

Читайте також: Незалежність НБУ під питанням?

Можливі наслідки: Для гравців ринку — штучний бар'єр для доступу на ринок та його монополізація. Для споживачів — необхідність сплачувати комісію та обмеження у виборі ріелтора. Зараз це 2−5% від вартості при продажі, 50% місячної ставки при оренді. Але це ринкові ціни за послуги (якими до того ж можна не користуватись). А от які будуть при монополії — невідомо. Ймовірно, за операції з базою даних про нерухомість теж буде стягатися якась окрема платня.

Попередній досвід: До недавнього часу на ринку нерухомості України існувала схема, де компанії отримували гроші ні за що. Йдеться про посередників між оцінювачем та базою даних Мінюсту — авторизованих електронних майданчиках. Ця схема була просунута в бюджет-2018 депутатом від БПП Максимом Курячим. Бенефіціаром чотирьох компаній, які стали такими посередниками, вважають депутата Антона Яценка (в поточний склад пройшов через мажоритарку), тому схему часто називають «майданчиками Яценка». В 2018 ці компанії заробили майже 170 млн грн (і це за півроку роботи схеми). Що цікаво, ліквідував ці майданчики вже поточний склад ради, тобто у тому числі слуги народу (автор відповідного законопроекту — 2047-д — Данило Гетманцев).

В 2004 році була спроба монополізувати інший ринок. Тоді парламент ухвалив Державну програму розвитку інноваційних напрямків індустрії моди до 2010 року. Поміж іншого вона передбачала, що перукарями можуть стати лише люди, які отримали спеціалізовану вищу освіту. Базовим вишом було визначено Київський національний університет культури та мистецтв (КНУКМ). Автором програми за дивним збігом обставин був Михайло Поплавський, колишній ректор КНУКМ. Зрештою ідея залишилася лише в програмі, ніхто не став її втілювати.

Надання податкових пільг в індустріальних парках

Законопроекти 3724 про внесення змін до Податкового кодексу України та 3725 про внесення змін до Митного кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження інвестиційних стимулів в індустріальних парках.

Суть проєкту: Звільнення керуючих компаній та учасників індустріальних парків (переробна промисловість, науково-дослідницька діяльність, інформації та телекомунікації) від сплати податку на прибуток (на 5 років, плюс ще на 5 років для тих, в кого експорт перевищує 70% обороту), ввізного мита при імпорті устаткування, обладнання та комплектуючих, а також сировини та напівфабрикатів, а також пільгове оподаткування ввізним ПДВ (ставка 3%) при імпорті устаткування. Компенсація половини витрат на приєднання до електромереж. Компенсація частини кредитної ставки та (протягом перших трьох років) частини капітальних витрат (відсоток залежить від частки експорту в обороті).

Задекларована мета: Збільшення капітальних інвестицій, розвиток переробної промисловості, збільшення експорту та податкових надходжень.

Можливі наслідки: Втрати бюджету від зниження податкової бази. Причому без гарантій компенсації за рахунок пожвавлення економічної активності. А ще — величезний ризик створення корупційних схем для неправомірного використання пільгового режиму.

Попередній досвід: По суті, індустріальні парки стануть не просто місцем концентрації зручної інфраструктури (доступ до транспорту, електрики та води), як це зазвичай робиться в світі. (На інфраструктуру, до речі, протягом 2016−2019 років держава спромоглась виділити аж 7,2 млн грн). Вони стануть пільговим податковим режимом.

Тому вони радше нагадують сумнозвісні вільні економічні зони (ВЕЗ) та території пріоритетного розвитку (ТПР). Щоправда, тоді вони стосувались майже всіх видів діяльності. На піку розвитку в 12 областях працювало 12 ВЕЗ та 72 ТРП. Вони займали понад 10% території України. Але підприємці займались там не лише залученням інвестицій. В 2003 податківці вибірково перевірили 225 підприємств та знайшли порушення податкового та митного законодавства в 201 з них. Зрештою, у 2005 році пільги були скасовані.

Локалізація продукції машинобудування в держзакупівлях

Законопроект 3739 про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості

Суть проєкту: Тимчасова, на 10 років, вимога до мінімального ступеню локалізації на рівні 25−45% з 2021 року та 40−60% з 2024 року під час публічних закупівель наземних транспортних засобів, обладнання для енергетики та ЖКГ, а також спеціального обладнання. Визначатиметься такий ступінь локалізації Уповноваженим органом в порядку та за методикою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

Задекларована мета: Підтримка вітчизняного машинобудування в скрутні часи, прискорення економічного зростання, зменшення дефіциту платіжного балансу.

Читайте також: Небоженко: Кто сильнее – Нацбанк или Офис президента Зеленского?

Можливі наслідки: Суттєве зниження конкуренції на ринку, оскільки левову частку такої продукції, особливо у сфері транспорту, закуповують за бюджетні кошти. Отже, не можна буде закуповувати дешевші (та ймовірно якісніші) імпортні машини. Як результат — або зайві витрати коштів платників податків, або принаймні отримання гіршої продукції за ті ж гроші.

Попередній досвід: Три роки тому група депутатів на чолі з радикалами Олегом Ляшко та Віктором Галасюком зареєстрували законопроект 7206 «Купуй українське, плати українцям». Він передбачав використання в якості критерію не абсолютну ціну, а так звану приведену, з урахуванням інших факторів, серед яких рівень локалізації. Тоді проєкт розкритикували більшість економістів, а також зовнішні партнери, зокрема представники Євросоюзу, і його хід зупинився на першому читанні.

Дещо інші інструменти, але з тією ж філософією, були використані для підтримки «стратегічних» галузей багато років тому. Завдяки пільгам з ПДВ та високим митам на імпортну продукцію, у 1998 році на Запорізькому автомобільному заводі було розпочато вузлову збірку трьох моделей корейської Daewoo (яка збанкрутіла через рік). У 2005 році компанію позбавили пільг. Згодом ступінь локалізації виросла, з’явились нові, власні моделі. В якийсь момент Lanos був найбільш продаваною машиною, але здійснити прорив в компанії не вийшло. Без пільг витримувати конкуренцію стало важко, обсяги виробництва поступово скорочувались. В 2014 виробництво майже припинилось, а з кінця 2018 року триває процедура банкрутства.

Отже, «нові обличчя» наразі не змогли запропонувати суспільству якихось дійсно нових інструментів економічного розвитку — ані своїх, ані запозичених. Багато з того, що ми бачимо — реінкарнація інструментів, які довели свою неефективність та навіть шкідливість. Як каже індіанське прислів'я з анекдоту, якщо кінь помер — злізь з нього. Але ні, ці інструменти спливають знову і знову. Що це — погана пам’ять чи як раз добра? Я навіть не знаю, що гірше.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Дмитро ГОРЮНОВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини