На превеликий подив,суспільство в цілому, як влада так ігромадськість, не приділяють належноїуваги пріоритетному розвитку видобувнимгалузям, особливо нафтогазовій, де долябурових робіт найбільша, незважаючи нате, що ці види діяльності є головнимискладовими економічного процвітаннята незалежності України.

В Україні на сьогоднісклалися сприятливі об’єктивні умовидля зростання найвищими темпамивласного нафтогазовидобутку, протегальмування цього процесу здійснюєтьсяшаленим тиском на владу сил, зацікавленихв імпорті енергоресурсів, про що відкритозаявляють представники влади, підтверджуючитим свою неспроможність їм протистояти.

«Деструктивнимисилами ведеться кампанія з недопущеннявикористання шельфу Чорного моря длявидобутку вуглеводнів. Тобто, ведетьсякампанія, щоб залишити Україну енергетичнозалежною», – сказав Вадим Чупрун,заступник голови правління НАК «НафтогазУкраїни» газеті «Економічна правда»25.01.2012.

З моменту його гучноїзаяви минуло не мало часу. Де реакціяна це уряду, президента, парламенту. Вкінці кінців, чому не зчиняють відповіднийгалас засоби масової інформації, яквони це вміють робити по самих нікчемнихсправах. Згадаємо, який піднебеснийгалас та вовче виття зчинили ЗМІ, асердобольні парламентарі відчайдушнорвали на собі одіж, захищаючи ніби тоущемлену собачу гідність із-за обмеженнявикористання знеболюючих при оперуванніпсів. Більш важливого питання на тоймомент в парламенті не відшукали.

А тут страждають мільйонилюдей щодня і нікого це не хвилює.

Тепер згадаймо тапорівняємо події річної давнини.Парламентські слухання «Про стан таперспективи видобутку вуглеводнів вУкраїні» 15 січня 2011 року. Прикладу більшмлявого, незацікавленого, та байдужогообговорення важко навести. Опозиція тапро владні депутати так захопилисьслуханням, що навіть язик проковтнули.Навіть черговим виступаючим не булопідстав для словесної розминки. Протефакти, наведені доповідачами навітьсплячих повинні були розбудити.

Наведемо деякі із них:

Заст. міністраенергетики І.В. Кирюшин доповідає:«..Національною програмою передбаченодо 2010 року обсяги пошуково-розвідувальногобуріння довести до 418 тис. м., а приростизапасів вуглеводнів- до 46.6 млн. у.п.».Про фактичні досягнення – ані слова,про причини та винних, тим паче – мовчок.А фактичне виконання склало всього 50%: пошуково-розвідувальне буріння -217тис. м, а прирости запасів -26,0 т.у.п. Іпричини та винні чітко проглядаються.Проте у депутатів, навіть у самихприскіпливих, ніяких запитань не виникло.

Ще цитата: «У 2010 році«Нафтогаз» за геологорозвідувальніроботи до бюджету сплатив 251 млн грн, аотримав на виконання цих робіт всього63 млн, при ліміті 191 млн». Наяву доведенийта оприлюднений факт нецільовоговикористання державних коштів іззаподіяною державі прямою шкодою взначних розмірах. З причин такогонедофінансування в простої довгий часперебуває більшість бурових бригад ВАТ«Укрнафта», якими недобурено до планубільше 48 тис. м. За подібне сьогодні ужелюди мотають чітко визначений строк. Атут не виникає навіть елементарноїцікавісті.

Директор ЧВ УкрДГРІ,чл.-кор. НАНУ О. Ю. Лукін аргументованодовів депутатам можливість України внайближчі роки стати енергонезалежноюза умови належної уваги влади до цієїпроблеми, проте це у депутатів невикликало особливого захоплення.

Із виступу ГорошкевичаО.С., заст. гол. ком. з природокористування.На 2011-2020 рр. планується приростити біля127 млрд. куб. газу (13 млрд на рік); нафти– 32,5 млн т. Необхідні витрати – 72 млрдгрн. (7 млрд на рік), у т.ч. бюджетних 5,6млрд (500 млн на рік, 8%).

Гордієнко С.В.,секретар Комітету держбуду та місцевогосамоврядування, заявив, що в Україніза останні 10 років ніколи не веласьпредметна розмова про розвитокекономічного потенціалу країни та йогопровідних галузей.

 А про ще може йтимова серед тих, головною функцією якихє вирішення зазначених питань. Це єпублічною заявою-зізнанням про своюзлочинну бездіяльність, яка повиннастати предметом уваги відповіднихорганів.

Той же панГордієнко поставив 10 риторичнихпитань, вичерпну відповідь на більшістьіз яких, він сам повинен надати парламентуу своїй співдоповіді.

Поряд із тим необхідновіддати належне йому за деякі озвученіданні. Валові доходи нафтогазовихпідприємств у 2009 році збільшились на 1млрд грн, а рентні платежі, в той же час,скоротились на 3 млрд.

Ось і одне із джерелфінансування. Тільки цього уже достатньощоб довести обсяги пошуково-розвідувальногобуріння до необхідного рівня 400 тис м.,відновивши на повну потужність діяльністьвсіх геологорозвідувальних підприємств,наукових установ, виробників обладнаннята інших організацій і тим самим суттєвозбільшити поповнення бюджету, пенсійногофонду та в цілому оживити всю економікув країні. Для порівняння – дані, наведенів парламенті. «Чорноморнафтогазу»виділяють всього 8 млн грн бюджетнихкоштів на рік, при потребі 300 млн. Це –копійки порівняно із наведеними вищенедоплатами у бюджет.

Але чому ці депутати-комуністине наполягли на розгляду цих питань, невиступили в ЗМІ, не організувалигромадських обговорень. Причина, на нашпогляд, криється у їхній імпортній«трубозалежності». В останні часи цяпатологія українських діячів набуваємасової епідемії, і поки що вакцини віднеї українське суспільство не винайшло.

Найбільш зваженим наслуханнях був виступ заст. головиПолтавської адміністрації Б.П.Галушка, який підкреслив наскількиважливим для соціально-економічногорозвитку регіону в цілому є фінансуваннягеологорозвідувальних робіт і що формавласності ніяк не перешкоджає інвестиціям.Він особливо наголосив наскількинедосконалості законодавства стримуютьрозвиток видобувних галузей та державнічиновники не поспішають навести тамлад. Внесені конкретні пропозиції порозподілу платежів на користьтериторіальних громад.

Про що конкретно йшлосяна слуханнях: 

Джим Баун, президент«Венко Прикерченська»: «Розробкавласних родовищ є для України економічноюнеобхідністю, а не політичною грою;Чорне море може дуже легко стати другимПівнічним по видобутку нафти та газу;компанія «Венко» готова надати інвестиціїв обсязі 3,6 млрд грн. на першочерговіроботи по освоєнню шельфу, при умовіздійснення необхідних реформ; всіреформи можно провести досить легко,але потрібно тільки одне – політичнаволя влади, без політичноїволі нічого не відбуватиметься, нерозроблятиметься та не видобуватиметьсяі Україна не досягне енергетичноїнезалежності, яка є ключовим моментомекономічного успіху». 

Патрик Ван Дале,компанія «Шелл» в Україні: «Заоцінками Світового банку нафтогазовомукомплексу України щорічно необхідніінвестиції в розмірі 12 млрд грн. Дляпорівняння компанія «Шелл» інвестує усвої проекти з пошуку вуглеводнів 200млрд грн., що додає щорічно 160 млнт.у.п. Для надання необхіднихінвестицій потрібно тільки одне –створити в Україні сприятливийінвестиційнийклімат». 

Гончар М.М., керівникенергетичних програм Центру «Номос»:«Не потрібно винаходити українськоговелосипеда, є ряд міжнародних ініціатив,які забезпечують достатній рівеньпрозорості при умові їх імплементаціїв галузі. У 2002 році була проголошена«Ініціатива забезпечення прозоростівидобувних галузей», яку прийняли 40країн та підтримана такими кампаніями,як «Мобіл», «Шелл», «Шеврон» та іншими.Постановою КМУ від 30.09.09 №1098 Українаприєдналась до цієї ініціативи. Механізмпрактичної реалізації передбачаєнадання компаніями інформації про їхніплатежі та розкриття інформації державоюпро надходження, оприлюднення результатів,регулярні публікації звітів. Церозглядається як антикорупційнаініціатива». 

Пустоваров В.М.,перший заступник голови правління НАК«Нафтогаз України»: «Процедураземлевідведення складає по ВАТ «Укрнафта»в середньому 2,5 роки. Це досить неграмотнийпідхід. Держава повинна забезпечуватинай скоріший доступ до ліцензійногооб’єкту надрокористувача, який отримавспеціальний дозвіл, інакше це не зовсімзрозумілі процедури. Податки повинніносити стимулюючий характер. Не потрібнорозробляти велосипед, а взяти прикладзаконодавства однієї із розвинутихкраїн- Канади, країни із схожими умовамиз нафтогазовидобутку». 

 Гожик П.Ф., директорІнституту геологічних наук України,академік НАНУ: «У нас є великийрезерв малих родовищ. Навіть Росія присвоїх гігантських запасах приступиладо їх активного освоєння. У нас їх багато.Вони можуть бути освоєні на місцевомурівні і це буде великий резерв в нарощеннівидобутку, особливо газу. Потрібноактивно впроваджувати спрямоване тагоризонтальне буріння, що різко підвищитьвидобуток. Необхідно, щоб держава визналанафтогалузь пріоритетною. Багато шумунавколо сланцевого газу. Цепитання абсолютно не актуальне ійого необхідно зняти на 10 років. ВАмериці, якби не було пільг по оподаткуванню,цей видобуток був би у них нерентабельним.Проблему необхідно спочатку добревивчити, а потім вже визначати шляхи їїоптимального вирішення».

«Треба зараз зосередитисьна шахтному метані. Є хороші наробки,конкретні результати, за що деякіколективи уже отримали Державну премію.Прикерченський шельф, північний бортДніпровсько-Донецької западини, требавсі сили кинути на їх освоєння. ГазогідратиЧорного моря це також стратегічнийрезерв».

Дмитришин В.І.,голова профспілки працівників нафтогазовоїпромисловості: «Наявність кризиу нафтогазовій сфері є закономірнимрезультатом непослідовної політикидержавного регулювання, яку по черзідемонстрували усі попередні уряди тазаконодавці. І, попри нічим не обмеженіможливості нинішньої влади вирішитивсі проблеми дозвільної системи, вониз цим не поспішають, а навпаки, всілякопровокують втручання прокуратури допризупиненні робіт, навіть в тих випадках,коли цим нікому не завдається ніякоїшкоди. У всьому проглядається штучністьнадуманих проблем та вперте небажаннявлади всіх рівнів їх вирішувати. Бюрократичнатяганина Мінприроди навколо продовженняліцензій граничить з економічнимсаботажем».

Стенограма Парламентськихслухань (72 с. машинописного тексту) цеджерело, з якого можна черпати оригінальніцитати українських діячів, якими миможемо керуватись в нашій діяльності.Проте тільки ми, але не влада. У неї –інші поняття.

З моменту Парламентськихслухань минуло більше року. Що змінилось.Чи стали ці життєво важливі питанняпредметом обговорення в уряді, у ЗМІ.Чи вийшла хотя би одна телепрограма наці вкрай актуальні теми. Кисельови,Шустери, Пальчевські та надмірначисленність подібних російськихпровідників української свободи невважають за потрібне ворушить цю тему.Про все інше без обмежень. Дозволяєтьсянавіть інформаційний «безпредел», а цезась, тут все під контролем. Чи тожурналістам така вказівка, чи може вонисамі своїм питливим умом дійшли доцього, але у них на цю тему накладенострахітливе табу.

Характерний приклад.20 січня 2011 року журнал «Деньги» зацікавивсяпитаннями, які розглядались наПарламентських слуханнях, та звернувсядо Спілки надати їм необхідну інформаціюта коментарі. Спілка задовольнили їхнюцікавість, проте висловили їм застережливийсумнів, щодо можливості оприлюдненнявсього цього, чим навіть торкнули їхжурналістську гідність, яка їм в цьомувипадку не допомогла. По нинішній час,як опублікованих матеріалів, так самихжурналістів ми більше не бачили.

Незважаючи на всіперешкоди, Спілка буровиків Українинаполегливо, послідовно, терпеливо,компетентно, без зайвого галасу, розміренота зважено здійснює свою статутнудіяльність по захисту інтересів своїхчленів, активно сприяє впровадженнюсучасних технологій та підготовцівисоко кваліфікованих фахівців.

Спілці вдалось вийтив кінці кінців на Перший національнийтелеканал в програмі «Контрольна робота»із своїми проблемами. Ми ще раз переконалисьв тенденційності, упередженості,непрофесійності та продажності нашихЗМІ. Для них основне – дешева сенсація,а яка користь чи шкода від неї – це немає ніякого значення. Це надзвичайновелика біда для всіх.

 Спілка звернуласьдо голови НТКУ Є. А. Бенкендорфа, зпроханням організувати зустрічі таобговорення сучасних проблем дійсноглибинного буріння, яке дає можливістьрозкриття нових знань, підтвердженняабо відхилення глобальних науковихтеорій та ідей, відкриття нових напрямківв науці та в цілому у розвитку людства.Відповіді не отримано. На їх думку більшглибоко сьогодні здатні «бурити»артисти, журналісти, фінансисти, політикита спортсмени. Тільки вони визнаютьсямислителями і тільки їм дозволенорозкривати та обговорювати глибокізнання та наукові теорії. Тому на їхніхтаких знаннях, теоріях та поняттяхсьогодні розбудовуються нинішнєсуспільство.

Ось чому в першу чергувсе без обмежень надається розвиткубезкінечних у видумках розважальнихпрограм, спортивних перегонів та іншогоподібного, яке не має ніякого відношеннядо культури, виховання та оздоровленнягромадян.

 Великі проблеми внадрокористуванні виникають у зв’язкуіз не чітко визначеним взаємовідношенняміз екологією, вірніше, із насильствомчисленних нічим не обґрунтованихекологічних обмежень, та різного родунадуманих формальних процедур, які немають ніякого відношення до охорони тазбереження навколишнього середовища.

Державні, відомчі інавіть громадські екологічні інституціїуміло використовуються сьогодні яквисоко ефективний та добре замаскованийінструмент політичного впливу,відстоювання корпоративних інтересівв недоброякісній конкуренції та вклановому суперництві, що сприяє розвиткукорупції та хабарництва.

Тенденція, виділенняекології, як окремої галузі тількизбільшує екологічне навантаження нанавколишнє середовище, тому що витрачаютьсяшалені кошти на її утримання та ще більші– на постійне доведення суспільствудоцільність свого «безбідного» існуваннянавіть там де це абсолютно не потрібно.

Найбільш досконалиймеханізм реалізації наведеного негативу– це екологічні експертизи, які інколине варті навіть паперу, на якому вонивитіювато викладаються.

Яскравий приклад –отримання дозволу на викиди від окремої«буржуйки», установленої у віддаленомукар’єрі чи в глухому лісі для обігрівувзимку всього одного сторожа. Якщорозібратись по суті, то виникає справедливепитання: кому і яку конкретно шкодунанесуть ці викиди. По нікчемностірозмірів шкідливості, визначити їх,навіть глибокими дослідженнями найсучаснішими інструментальними методами,практично неможливо.

Проте, дуже простопідраховуються шалені збитки та шкодадовкіллю від безглуздої дозвільноїпроцедури, обліку, звітності та контролю.Вартість окремого проекту в декількатисяч грн., його екологічна експертиза,розрахунок викидів, оформлення дозволуна викиди, щоквартальний розрахунокзабруднення, сплата податку, встановленняобліку та статистична звітність, контрольта витрати пов’язані з ним. І це ще неповний перелік безтолково надуманихдіянь цієї страхопудної і нікому непотрібної сфери діяльності. Витратипаперу, викиди від транспорту, щозадіються на виконання цих робіт, втратина відволікання кваліфікованих фахівціввід суспільно-корисної діяльності,мабуть в сотні а інколи в тисячі разівперевищують розміри віртуальної шкодидовкіллю від викидів однієї «буржуйки».

Поряд із тим, індивідуальнепічне опалення приватних житловихбудинків мабуть на декілька порядківперевищують обсяги викидів подібнихвиробничих, проте, там ніяких дозволів,податків та всякого іншого не потрібно.

Звісно, що ніхто незаперечує проти заходів по зменшеннюзабруднюючих викидів але процедураздійснення цих заходів повинна бутимаксимально та розумно спрощена. Розробкатипових проектів із всіма передбаченимиекспертизами та розрахунками, вартістьяких повинна бути розрахована пофактичних витратам. Податки на викидиповинні бути враховані в ціні палива ісплачують їх виробники палива, що спрощуєоблік, контроль та ставить у рівні умовивсіх, незалежно від виду діяльності таформи власності. І спеціальний екологічногоконтроль кожного об’єкту автоматичновідпадає. Ті, хто використовує недосконаліустановки спалює більше палива, авідповідно більше сплачує податків завикиди. Менше палива, менше викидів,менше податків. Просто, доступно всімбез спеціальної підготовки і головнедешево.

Ось чим, на наш погляд,повинна займатись екологія. Але самівони цим займатись не будуть, тому, щоце викликає сумніви в доцільності їхутримання. Влада також не зацікавленав спонукати їх до цього. «Ворон воронуоко не виклює».

Тому основний тягар повирішенню цих проблем лягає на плечіоб’єднань свідомих та компетентнихфахівців: асоціацій, спілок та іншихподібних.

Стосовно відкритоголиста-звернення Асоціації «Всеукраїнськийсоюз виробників будівельних матеріалівта виробів» до влади та громадськості,щодо українських кар’єрів нерудноїсировини.

По суті, звісно, йогозапропоновано підтримати. Проте,необхідно визнати, що стиль викладеннята форма звернення його мало ефективна,внаслідок перевантаження складнимипоясненнями, відступам, повторенням,архаїзмами та застарілими даним. За цимвсім нагромадженням важко розумієтьсясуть справи. Для обґрунтованого викладеннясуті достатньо всього однієї сторінкиі нічого зайвого, тоді воно будесприйматись до уваги та спрощуєтьсяпроцедура контролю широким загалом їхвиконання.

Сьогодні владі непотрібнощось довго пояснювати, розжовувати тавитрачати на це час та ресурс. Це нам,так вважається, що вони в чомусь незовсім обізнані та не володіють ситуацієюна місцях і т.п. Там все прекраснорозуміють і всім володіють, і навітьбільше ніж ми це собі уявляємо. Проте,вони уміють добре прикинутись невиннимиягнятками. Тому такі звернення тількиїм на руку у відволіканні вирішенняконкретних питань.

У зверненні не врахованіостанні важливі події про владногонавмисного затягування вирішенняокремих питань спрощення процедури вдозвільній системі.

Так, гарант Конституціїв програмі економічного розвитку країни,а саме розділу «Поліпшення бізнес-кліматуй залучення інвестицій» зазначив «…Потенціалпідприємництва не може реалізуватисяповною мірою в Україні через несприятливийбізнес-клімат, неефективну регуляторнусистему, високий рівень корупції,відсутність ефективних механізмів іззалучення інвестицій і захисту правінвесторів..» Завдання для владипоставлено «…зменшення часових ігрошових витрат при одержанні дозвільнихдокументів..» Із цих гучних заяввидно, що гарант прекрасно знає, щовідбувається, прилюдно словесно бичуєта повчає «заблудших» чиновників самоговисокого рангу.

І тут же реальні йогодії викладено в такій послідовності:

Азаров М.Я. напочатку 2011 року подає у Верховну Радупогоджений та відпрацьований законопроектпро спрощення процедури надання земельнихділянок для користування надрами.

Верховна Рада ретельноопрацьовує його в 10 комітетах, та приймаєв липні 2011 року відповідний Закон.

Команда Президента йоговідхиляє та вносить свої пропозиції.

Верховна Рада 22грудня 2011 року приймає Закон ізврахуванням пропозицій Президента.

Команда Президентавдруге 10 січня 2012 року йоговідхиляє і Президент не підписує ЗаконУкраїни «Про внесення змін до статті151 Земельного кодекс України, щодоспрощення процедури надання земельнихділянок для потреб, пов’язаних зкористуванням надрами». Все,кінець всім заявленим модернізаціям.Гарант їх породив, він і сам їх ліквідував.

 Переломний рік, проякий згадано в звернені, нікого непереламав і нічого корисного, крім щебільшої тяганини, не вніс а лише додаввладі впевненості у своїй непохитностівідстоювати в першу чергу корпоративніінтереси.

Постановою від № 615 від30.05.2011 року Кабмін дещо спростив таодночасно й ускладнив ситуацію:Держгеонадра, відповідно до п.8 з усім«теплом» чиновника до підприємця і надртвердить: «Документи розглядаютьсятільки за умови їх комплексності.Документи, що не відповідають вимогамцього порядку, повертаються заявнику».Повертаються без консультації, безбудь-якої ідеї сприяння платникуподатків. пройти цей нескінченний ікоштовний шлях.

Органи місцевогосамоврядування доливають при цьомумасла у вогонь. Приклад активний«парламент» Львівської області, якийприйняв, у проекті власного регуляторногоакту «Порядок розглядуобласною радою питань користуваннянадрами на території Львівської області»запропонував суб’єктам господарськоїдіяльності надавати ще більш об’ємнийпакет документів, а ніж вимагає Кабмінсвоєю Постановою для таких центральнихорганів державної влади як Мінприродита Держгеонадра. А ще вищими в цьомувідношенні є сільрада, міськрада тарайрада, яким теж потрібен всеохоплюючийпакет документів та на додачу: зобов’язанняпобудувати і школи, і дитсадки, і дорогиі все сьогодні, й наперед.

Саме влада місцева тадержавна повинна готувати інвестиційніпроекти, проводити аукціони, розвиватиінфраструктуру, а потім, коли запрацюютьпідприємства, отримати: плату занадрокористування, плату за землю,податок на доходи працюючих, податокна прибуток підприємств, і лише тодіз’явиться можливість добровільнихінвестиційних угод, витрат на рекультиваціютощо.

Спілка буровиків пропонує внести та відстоювати на всіхрівнях наступні пропозиції по спрощеннюдозвільної системи:

1. З отриманням Спеціальногодозволу на надрокористування, земельніділянки, координати яких вказанідозволом, надаються користувачу безвсяких погоджень, слухань та експертиз;

2. Спеціальні дозволивидаються на ділянки, які попередньопогодженні на місцях та у відповіднихорганах на всіх рівнях з наданиминеобхідними експертними висновками;

3. Процедуру попередньогопогодження та експертних висновківздійснює державний орган, що видаєСпеціальні дозволи.

4. Враховуючи високийсучасний рівень обробки інформаціїтерміни проходження погоджень, слуханьта експертиз повинні бути мінімальноскорочені до 30 і, як виключення за певнихобставин, може бути подовжено до 60 днів.

5. Відмова в погодженіповинна бути вичерпно обґрунтованоюта надана в установлені терміни. Порушенняцих вимог розглядається, як спонуканнядо корупційних дій та автоматичнонаправляється у відповідні контролюючіоргани для притягнення винних довідповідальності.

 6. Органу, що видаєСпецдозволи, встановлюються відповіднінапруженні завдання по розвиткунадрокористування та стимулюванню цієїдіяльності, а фінансування йогоздійснюється за рахунок ставок відрахуваньза надра тільки від ново введенихоб’єктів. Ставки відрахування відвикористання старих об’єктів направляєтьсядо загального бюджету.

Пропонується також:

1. Звернутися доорганів державної влади та місцевогосамоврядування, громадських організацій,ЗМІ з пропозиціями розвернути широкеобговорення на всіх рівнях проблемрозвитку національної видобувноїгалузі, яка є основою соціально-економічногорозквіту та незалежності України.

2. Звернутися доВерховної Ради провести низкупарламентських слухань про подоланняперешкод, що стримують пріоритетирозвитку видобувної галузі.

3. Провести у 2012 роцірегіональні конференції в Львівській,Харківській, Сумській, Луганській таІвано-Франківських областях та АР Криміз розгляду піднятих питань.

4. Встановити постійниймоніторинг нормативно-правових актіву надрокористуванні.