На столі, під подушкою, і ще чорт знає де, практично кожен політик тримає головну книгу теперішнього або майбутнього узурпатора - «Государ» Ніколо Макіавеллі. Сама ходова «наука» цього твору - «розділяй і володарюй». Переконаний, оточення Януковича - не виняток. У мене немає ілюзій, що сьогоднішній сценарій зрежисований одноосібно президентом. Співавтором мінімум троє - Клюєв, Портнов, Лукаш. Упевнений, саме вони пишуть трагічні сторінки нашої новітньої історії. Навіщо? Відповідаю, для кого громадянська війна, а для кого мати рідна.

ДОКАЗИ. 1 лютого 2014 в Харкові, на своїх майже шеститисячних зборах «регіонали» створили «Український фронт». За їх версією, для якоїсь зачистки. Але він буде найманим, він декриміналізує «тітушек» і перетворить їх на «визвольну армію». Ось тільки ця армія, швидше за все, доведе країну до порога громадянської війни, і в підсумку, повністю дискредитувавши своїх господарів, визволить країну від «режиму ПР». Президента переконали у тому, що потрібно придумати ще один «фронт» або «сектор». Таким чином, зіштовхнувши два береги країни: лівий і правий, дати можливість Януковичу опинитися над сутичкою, зробити його потенційним миротворцем і стражем громадянського порядку.

План такий собі. З планом автори спізнилися. Ні міжнародна спільнота, ні Донбас, ні, тим більше, Майдан і Центральна, Західна, Південна Україна, не купляться на цей політтехнологічний прийом.

Чому? Головна вимога Майдану, яку розділяє дві третини країни - це перезавантаження влади, якщо конкретно - нові вибори парламенту і президента. Саме президента вважають тим фронтом, якому протистоїть фронт Майдану. І по-іншому вважати не будуть.

Чим ця чергова афера закінчиться? Відповідаю, мобілізацією, структуруванням і ідеологізацією протесту. Для усього світу Майдан і Янукович – це Інь та Янь. Ще вчора на майдани виходили постояти. Сьогодні на них приходять записуватися в гвардії, самооборону, «десятки», «сотні», «тисячі».

Переконаний, президенту намагаються догодити, заспокоїти новими ідеями, щоб зберегти свою наближеність і актуальність. В результаті, кожен новий провал у їх реалізації робить Януковича все більш політично вразливим, а Майдан - все більш інституціональним і безсмертним. Згадайте, трагедію розгону із побиттям дітей першого грудня, спроба розгону 11 грудня, побиття Чорновіл, резонансні вбивства, закони «16 січня», викрадення Булатова, закон про псевдо амністію або розгін Майдану «у законі». «Яструби» загартовують Майдан. Їм потрібна війна, щоб продовжувати «генералами Януковича».

Що робити президенту? У шахах є таке поняття, як гамбіт: втратити меншу фігуру, щоб отримати більшу. Єдиний можливий вихід для президента - він може скористатися цим прийомом, перейняти антикорупційну ініціативу в опозиції та громадського авангарду. Для цього є кілька майданчиків: РНБО - за боротьбу з корупцією там відповідає Ренат Кузьмін; Антикорупційний комітет при президенті, ну і т.д.

Замість переслідувань мирного населення, він зобов'язаний розпочати громадянську війну проти корупції та корупціонерів, апелюючи до громадянського суспільства розділити його ініціативу. Саме такою повинна бути політична повістка Януковича на наступний рік.

Друге, йому необхідно гарненько подумати і прийняти наступне: Майдан - це назавжди. Його можна розігнати. Він може піти сам в «заслужену відпустку», його можна розділити і навіть зіштовхнути з якимось надуманим удаваним новим «фронтом». Але він ще довгі роки буде спалахувати в регіонах, в Києві і навіть за кордоном. Це справжня пожежа народного невдоволення, поки в цій пожежі не згорить останній корумпований негідник, пожежа не вщухне; це новий фактор в українській політиці - самостійний, знеособлений, неймовірно сильний. Він же - і шанс для президента.

Кілька днів тому в Раду прийшло два президенти - Кравчук і Кучма. Їх президентство не було успішним. Вони знаковими прозовими речами: один - сумнівний «батько-засновник», другий - нібито не допустив кровопролиття в період помаранчевої революції. Всі помітили відсутність третього персонажа - Віктора Ющенка. Його присутність у Раді нівелювало б потенційний посередницький і миротворчий статус цієї «двійки». Попросту, Україна в це не повірила б. У мене питання - який хід президентської долі бажає Віктор Янукович? «Кравчука, Кучми» або «ізгоя-Ющенко»? Сьогодні момент для його історичного ребрендингу, - з президента-узурпатора в, мінімум, президента. Час пішов ....