Український парламент 17 червня ц.р. чи не вперше заговорив мовою офіційного документу про утиски та відкрите порушення прав українців у Росії.

Верховна Рада ухвалила Постанову «Про утиски та недотримання прав українців у Росіїта невідкладні заходи щодо задоволення національно-культурних та мовних потреб закордонних українців» - 229 голосів «за», при чому вже звично комуністи та регіонали не голосували за проукраїнські ініціативи.

На сьогодні в Росії не діє жодної громадської організації, яка б реально представляла українську діаспору. Будь-які національно-культурні прояви українства в РФ були заборонені російським Мін’юстом і путінськими судами ще кілька років тому. При цьому найбільш дошкульних ударів по українству в Росії було завдано в часи Януковича.

Дуже багато доводиться чути істерики від Кремля про уявне ніби-то порушення прав російськомовних в Україні, де їм не просто нічого не загрожує, а почувають себе, як «вареник у сметані». Натомість одній з найбільших етнічних общин РФ – українцям – заборонені будь-які прояви своєї національно-культурної ідентичності.

Так, у 2012 році Верховний суд Росії ухвалив рішення про ліквідацію дієвої (особисто приймав участь у роботі її засідань) організації «Об'єднання українців Росії» під надуманими і відверто політичними приводами. А до того, у 2010 році, була ліквідована ще одна організація - Федеральна національно-культурна автономія українців Росії. А ще перед цим, у 2008 році, знищили Український освітній центр. Системно попрацювали…

При цьому була створена, без відома української діаспори, кишенькова прокремлівська Федеральна національно-культурна автономія «Українці Росії». Звісно ж, без українців.

Також на території Росії закрито усі українські школи, про доступ до українських мас-медіа й мови немає. А спробу ліквідації єдиної української бібліотеки в Москві я бачив на власні очі. Тоді її ще вдалося відстояти…

Звісно «офіційна» Україна епохи «чєво ізволітє» Януковича на все це мовчки спостерігала, адже виконувала відведену їй кремлівським хазяїном роль. Добре, що в нинішньому, постреволюційному парламенті є «голоси» для того, щоб хоч політично показати справжнє становище українців у Росії.  Звичайно ж, ця постанова Верховної Ради не змінить ситуацію і не змусить Путіна відновити національно-культурну автономію українців. Проте ця спроба парламенту почати виконувати свою роботу щодо захисту прав українців за східним кордоном уже є важливим фактом.

Головне – зробити це не поодиноким випадком, а виробити систему захисту інтересів українців за кордоном. Особливо – у «братній» Росії, яка вже давно веде війну проти України. Зараз, використовуючи зброю і терористів.

А тим часом у самій Росії…

 «Держдумівці» готують нормативні акти для абсолютного панування російської мови та повного знищення мов титульних народів федерації. Відповідні законодавчі ініціативи уже готові.

Так, осінню планується розглянути законопроект, який дозволить обирати російську мову як рідну для вивчення у школах. Таким чином, вивчення мов титульних націй стає необов’язковим. У результаті – вони опиняються під загрозою зникнення.

На сьогодні діти в школах національних автономій Росії вивчають свої рідні мови, а російську – як державну. Однак путінські закон описці вирішили, що настав час зупинити це мовне «свавілля» у багатонаціональній російській федерації. По-путнськи виходить, що російська має стати рідною для всіх!

Не хочеться переказувати всю маячню, якою намагаються пояснити життєву потребу усіх без виключення вивчати тільки одну мову, а свою рідну - забути назавжди.

Проти цього законопроекту виступили Татарстан та Північна Осетія, для яких знищення мов пришвидшить знищення національно-культурної автономії.

Наприклад, для Татарстану, який вважався державою в державі з надзвичайно широкими повноваженнями, вивчення татарської мови було одним із останніх свідчень колишнього суверенітету. За свідченнями місцевих жителів, питання «захисту» російської мови – надумане (знайомі методи – чи не так?). А його втілення спричинить руйнування національної політики цієї республіки.

Якщо ж взяти Північну Осетію, то відмова від обов’язкового вивчення національної мови означатиме її повне знищення. Те ж саме стосується Чукотки і ряду інших суб’єктів федерації.

Але й ці аргументи звучать як прийом показної демократичної дискусії. Наспрвді ж, Путін узяв курс на цілеспрямовану ліквідацію головної національної відмінності – мови. Темпи такі, що компартійна доба здається мовним раєм.

Нарощуючи темпи тотальної русифікації і знищення мов та ідентичності корінних народів, які населяють нинішню Росію, Путін водночас продовжує вбивати російськомовних в Україні під грифом їх «захисту».

Парадокс? Ні – адже саме під надуманою проблемою утисків російськомовного населення Путін розпочав свою військову інтервенцію в Україну. І озброївшись цією ідеєю, він через присланих терористів вбиває, катує і грабує те ж російськомовне населення, яке проживає на Донбасі. Путінські терористи ведуть війну і проти України, і проти російськомовних громадян України.

Тому нам, українцям, які розмовляють різними мовами, необхідно припинити істерію навколо захисту російської мови. Їй нічого не загрожує. Але такими безвідповідальними діями даємо карт-бланш «терористу-захиснику російськомовних» на вбивства громадян України.