Місцеві депутати працюють на громадських засадах. Але коштом громади вони мають можливість утримувати свої громадські приймальні та наймати в них працівників.

Кожен депутат за рахунок коштів столичного бюджету має можливість найняти керівника громадської приймальні та бухгалтера, які фактично є помічниками депутата, а також орендувати офіс та сплачувати за комунальні послуги і т. ін. (згідно з Положенням про громадську приймальню депутата КМР згідно рішення КМР від 22 лютого 2007 року N172/833).

Кожен депутат має право гарантовано отримати на рік 200 000 грн з бюджету для виконання доручень виборців та вирішення їхніх проблем. Про це Громадський рух «Чесно» повідомила Київрада. За словами голови комісії Київради з питань бюджету Андрія Страннікова, це незахищена стаття бюджету.

120 депутатів разом можуть використати 24 мільйони гривень. Це найбільша стаття видатків на депутатів.

У Київраді «Чесно» переконують, що жорстко контролюють, як депутати використовують ці кошти:

Без кошториса та обгрунтування про те, куди і чому будуть направлені кошти, без зазначення цілей кошти не надаються казначейством. До казначейства мають здати акти виконаних робіт і договори, якщо громадська приймальня, наприклад, закуповує до шкіл чи лікарень інвентар. У випадку виділення матдопомоги виборцям – копії паспортів та ідентифікаційних кодів.

Але не всі депутати використовують таку можливість. Є такі, що вважають це марнотратством.

«Депутатські кошти на виконання так званих доручень виборців треба заборонити. Це є абсолютно неприпустимо, коли депутат на власний розсуд може витрачати кошти платників податків. Жодної проблеми в масштабах міста фінансуванням таких видатків вирішити неможливо. Тому 20 млн на рік йдуть в трубу. Я вважаю це неправильним, тому другий рік поспіль не використовую цих коштів. Депутатів ж від ідеї скасувати їх колотить. Грошей не багато, але фотографій і сюжетів про їх витрачання можна зробити чимало," – переконаний депутат Київради «демальянсівець» Василь Гацько.

Громадська приймальня. Можна взяти на роботу двох працівників, один з яких бухгалтер. Передбачається, що кожен з двох на руки на місяць отримує близько 100 доларів. Це профанація. Бо за такі кошти ми ніколи не зможемо винайняти висококваліфікованих працівників. Ці статтю треба було б збільшити. А поки це не так проблеми малих заробітних плат у приймальнях депутати часто вирішують неофіційно, звертаючись до спонсорів і сплачуючи готівкою.

Як депутати витрачають ці кошти Київрада сказати не може. «Чесно» розіслав звернення на громадські приймальні депутатів. Щойно дані почнуть надходити – оприлюднимо їх.

З урахуванням інших витрат, діяльність депутатів, які працюють за законом на громадських засадах, насправді передбачений немалий фінансовий ресурс – 40 мільйонів гривень на рік (понад 360 тисяч в рік на депутата).

Більше того, у бюджеті закладено ще понад півмільйона коштів на працівників, що обслуговують фракції (відділ із роботи з депутатськими фракціями, групами, міжфракційними об'єднаннями та позафракційними депутатами КМР).

Фракцію, яка складається з однієї людини, обслуговує одна окрема людина, ще дві людини працюють в штаті громадської приймальні. Тобто загалом на одного столичного депутата може припадати троє помічників.

Така ситуація склалася у фракції «Нове життя», яку представляє один-єдиний депутат – Ігор Федоренко.

«Норма про чисельність фракцій врегульована на законодавчому рівні і зміни можуть бути внесені тільки Верховною Радою. Проте, хочу зазначити, що не чисельність фракцій є проблемою. Річ в тому, що кияни не мають за свій кошт утримувати ніяку партію. Сьогодні їх в Київраді десять, та може на наступних виборах пройде 30. То що, роздувати штат і робити відділ чисельністю в 30 осіб і збільшувати видатки з бюджету – з кишень киян?» – Зазначає Олексій Рєзніков, секретар Київради.

Після того, як у Київраді провели аналіз, склад секретаріату запланували скоротити.

«У рамках оптимізації заплановано ліквідувати відділ із роботи з депутатськими фракціями, групами, міжфракційними об'єднаннями та позафракційними депутатами КМР. Штат вказаного відділу – 11 чоловік. На кожну з фракцій, чисельністю від одного до семи депутатів, а також на позафракційних депутатів, їх 12, і окремо на депутата Олександра Пабата в цьому відділі передбачено по співробітнику. Цей відділ де-факто дублює функції підрозділів,» – повідомили «Чесно» в Київраді.

З такою оптимізацією згодні далеко не всі депутати та фракції.

«Видатки на спеціальний відділ із роботи зі фракціями повністю виправдані. Державні службовці з відповідним фахом на постійній платній основі забезпечують сталий організаційний процес. На всі фракції в Київраді зараз працюють 11 людей, а на одну – весь Секретаріат та виконавчий орган. Понад тисячу чиновників обслуговують сьогодні мера й фракцію УДАР-Солідарність. Більш того, оскільки владна політична партія керує кадровою політикою в місті, то своїх помічників і людей зі своєї команди влаштовує на офіційні посади,» – переконаний "демальянсівець" Гацько.

«Батьківщина», яка, як і «Демальянс», має двох представників у Київраді, теж незадоволена такою ідеєю.

Депутатка від цієї фракції Тетяна Меліхова теж запевнила «Чесно», що вона проти такого скорочення.

Варто зазначити, що відділ із роботи з депутатськими фракціями створили у 2006 році, коли фракції у Київраді були численнішими. До того часу, як зазначають у Кивїраді, такого відділу не існувало.

Під час моніторингу відвідуваності депутатами засідань Київради «Чесно» деякі фракції, зокрема «Самопоміч», яка має у своїх лавах значну кількість прогульників, наголошували на тому, що депутати Київради не отримують коштів за свою роботу від громади.

«Так, заробітної платні у депутатів дійсно немає. Це правда. Але якщо кияни щороку витрачають понад 40 мільйонів на своїх депутатів, то мають ще більше підстав вимагати якісний результат роботи місцевих урядників,» – резюмує координатор «Чесно» Андрій Круглашов.

«Чесно» звертається до киян і просить долучатися до якісного моніторингу роботи Київради у рамках кампанії «Чесна весна – відповідальна осінь» перед виборами ([email protected]).