Апелювання до законодавства як намагання легалізувати бездіяльність
Вже зрозуміло яким шляхом реванш душить спроби змінювати країну. Тепер чиновники, аби не робити нічого, розказують, що цього в законі не написано, а отже вони не можуть цього робити. Наприклад, таким шляхом йде протидія новій патрульній службі, реформі в МВС. І Генштаб розказував, що допуск журналістів на передову треба якось спеціально врегулювати в законах, бо їх там параноя душить. Чиновники вимагають їм описати кожен «пук» і «чих». Всі, хто хоч щось намагаються реформувати, можуть навести безкінечну кількість подібних прикладів.
І що цікаво, серед громадських активістів і експертів тут же знаходиться купа «корисних ідіотів», які радісно підтягують: «Ой, леле! Не внормували. Як же сраку підтерти, якщо в Конституції немає покрокової інструкції?».
Ну, зрозуміло чиновники, вони дупу прикривають і свій затишний та ситий світ рятують. А представники ніби як громадянського суспільства чого крючкотворчістю страждають? Сподіваються отримати гранти на видумування нових законів? Чи переймаються, що як підуть позитивні перетворення в країні, то не буде з приводу чого нити, що «всепропало»?
Є принцип – що не заборонено законом, те дозволено. Забули?! Пригадуйте! І не задовбуйте вигадуванням законів на всі випадки життя.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки