Грузія – країна сильно християнська. Вони хрестилися більш як за півтисячі років до Київської Русі. Але, крім того, це весела країна з непересічними людьми. Грузинський гумор – довільний, ненав'язливий, малопомітний. Самі його носії часом навіть не підозрюють, що вони є причиною для усмішки... Саме на цих принципах збудовані знамениті грузинські короткометражки чи фільми Данелії.

Гелатський монастир. Святе для всіх грузин та й для християн загалом місце. Георгій V – останній з царів Грузії, що об'єднав всю країну, похований саме тут. Та й взагалі майже всі царі тут. Кажуть, що навіть цариця Тамара, але її поки-що ніяк не знайдуть. Шерше ля фам...

По монастирському дворищу йдуть дві досить юні, але набожні дівчини-грузинки. Закутані у чорні аскетичні хустки зі скорбними обличчями. Вони хрестяться, моляться, стають на коліна і цілують ікони. На одній з них надіто чорну футболку, на якій написано «Welcome to Hell!». На її подрузі футболка біла. З написом «I love bad Boys»... Біле і чорне...

Температура повітря – 37 плюс. Найспекотніший регіон Грузії... За монастирським забором достигає виноград. Я стаю на паркан, оглядаюся – і їм його. Мабуть, це неправильно, але я голодний... Грузія – батьківщина вина. Найдавніші залишки виноробства знайдені саме тут. Та й де ще?

На території монастиря - археологічні розкопки. З темряви віків і кількох метрів глибини на мене дивляться величезні, на кількасотлітрів глечики для вина. Монастирське вино... Хрестом і вином! Таке місіонерство мені подобається. Грузія...