Декілька думок про сьогоднішній скандал у Верховній Раді.

1) Навіть у кошмарні з точки зору єдності демократів роки 2005–2009, ніхто не дозволяв собі переходити межу, що її перейшов сьогодні депутат Барна.

2) Усю вигоду від сьогоднішньої "картинки" отримав президент РФ Путін; паралельно завдано потужного удару по єдності країн ЄС у справі продовження санкцій проти Кремля. 

3) Проте річ навіть не в Барні, а в істерії, яку нагнітають навколо прем'єра й усього уряду, з особливою інтенсивністю – останні три місяці. На жаль, до цієї істерії інколи долучалися партнери по коаліції. М'яко кажучи, долучалися.

4) Висновок: виключення депутата Барни із фракції нічогісінько не вирішує. Вирішує або голосування "довіри-недовіри уряду", або спільна публічна заява президента, прем'єра, спікера та лідерів фракцій коаліції про відсутність кризи довіри. І то така заява, що буде сильнішою, ніж рішення.

Ну й останнє. Але не за значенням. Не відновиться довіра між силами Майдану у парламенті – відновиться дезінтеграція країни. І, думаю, Путін і Янукович з усією бандою після сьогоднішніх подій уже на низькому старті.