Провёл больше часа в разговорах с Виктором Губским (Виктор Губский), адвокатом Насти Леоновой. В последние дни Интернет бурлит публикациями о ней в связи с её задержанием по подозрению в участии в террористической группе (ч. 1 ст. 258-3) и покушении на террористический акт (ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258) УК Украины. Настя была задержана в начале декабря, в те же сутки, когда был убит при пошедшем не по плану штурме квартиры "Лесник"-Амиров-Мужчиль. Задержана в совершенно другом месте, без какого бы то ни было оружия, агитматериалов или прочего компромата. Сейчас она пребывает в Лукьяновском СИЗО и пишет записки, в которых говорит, что не может понять, за что и почему она через всё это проходит.

В считанные дни Интернет переполнился публикациями, вплоть до истеричных, причём направленными в прямо противоположных направлениях и несущими одну из двух мыслей:

"Вот какие они, сволочи-террористы! Как хорошо, что СБУ задержала очередного человека, готовившего вооружённое свержение законной власти",
и

"Вот какая она, преступная, продажная власть! Как страшно, что СБУ задержала очередного героя, защищавшего Украину и мешавшего теперешней власти".

Так случилось, что Anastasia Leonova - не чужой человек для семьи моего близкого друга, давно живущего за границей, и меня попросили просто выяснить, что реально происходит на сегодняшний день. Что мог, выяснил. Некоторые факты и выводы ниже.

1. Информация, которая у меня имеется, даёт некоторые основания предполагать, что Настя реально не совершала тех действий, которые ей инкриминируют.
2. Исключать того, что она всё же совершила эти действия, я не могу, хотя на основании имеющейся информации вероятность этого мала.

3. Независимо от того, какой из двух предыдущих пунктов окажется истинным, при выборе 11 декабря меры пресечения в виду содержания под стражей, предъявлении уведомления о подозрении и последующем рассмотрении апелляционной жалобы защиты были допущены достаточно грубые процессуальные нарушения. Подробнее о них читайте в прилагаемой информационной справке, где Настин адвокат кратко изложил аргументацию своей апелляционной жалобы.

4. В предъявленном Насте уведомлении о подозрении, которое я читал, отсутствуют конкретные сведения о том, в чём именно состояли те "умышленные действия, направленные на подготовку совершения террористических актов", в которых она подозревается.

5. Допущенные нарушения приводят к выводу о том, что на сегодня Анастасия Леонова содержится в местах несвободы незаконно (опять-таки независимо от того, окажется ли она по результатам следствия и суда виновной).
6. На основании п. 5 уже подготовлен пакет документов для направления в Европейский суд по правам человека. Предполагаю, что в данном случае высока вероятность того, что ЕСПЧ в рамках критериев, выработанных им в рамках Правила 41 своего Регламента, рассмотрит дело в приоритетном порядке.

Я в очередной раз вспоминаю старую фразу: "Не пытайтесь объяснить злым умыслом того, что вполне объяснимо глупостью". Наши правоохранительные органы своим непрофессионализмом (а ведь СБУ, по идее, в этом смысле структура, мягко говоря, не худшая!) в очередной раз подставились и подставили власть вплоть до Президента и страну в целом. Если в конечном счёте Настя Леонова окажется невиновной, это будет означать, что они незаконно держали под стражей невинного человека. Если в конечном счёте Настя Леонова окажется виновной, может возникнуть ситуация, когда из-за допущенных представителями СБУ, следственным судьёй и апелляционным судом процессуальных нарушений её невозможно будет доказательно осудить. Оба этих исхода меня, как гражданина Украины, защищавшего её и на донбасском фронте, и от бандитов, попадающихся в наших собственных рядах, совершенно не устраивают.

Да, добавлю маленький комментарий по поводу высказываний бойцов "Азова", возмущающихся тем, что Анастасия Леонова якобы приписала себе службу в рядах этого батальона (ныне полка). Настя действительно не была в штате самого "Азова", но сама она никогда и не утверждала подобного, а говорила лишь о том, что была в составе так называемого Гражданского корпуса "Азова". Мне казалось, что те, кто, как и я сам, были добровольцами, должны хорошо представлять себе, какая неразбериха часто творилась со статусом тех или иных участников добровольческих формирований, - как боевых, так и связанных с ними обеспечивающих структур. И мне видится совершенно необоснованной та истерика, которую в отношении Насти Леоновой подняли ещё и вокруг этого вопроса.

Всех, кто считает вышеизложенное разумным, прошу о максимальном РАСПРОСТРАНЕНИИ этой записи.

Ну и, как обещал, сводная информация от адвоката.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА (Віктор Губський)

11.12.2015 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва задовольнив клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою громадянці РФ Леоновій А. О., яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 (участь в терористичній групі), ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258 (замах на терористичний акт) КК України.
21.12.2015 року Апеляційний суд м. Києва відмовив в задоволенні апеляційної скарги захисту та залишив Леонову А. О. під вартою до 08.02.2016 року.

Судові органи не звернули уваги на доводи захисту про те, що:

Повідомлення про підозру є необґрунтованим, тобто відсутні відомості або вказівки на обставини, які могли б переконати в тому, що Леонова А. О. можливо вчинила вказані злочини.
Більше того, до клопотання слідчим було додано ряд документів, які не містять об'єктивних даних про причетність Леонової А. О. до цих злочинів.

Повідомлення про підозру, як процесуальний документ, не відповідає вимогам Закону! В порушення п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України цей документ не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення з зазначенням часу, місця вчинення, а також інших суттєвих даних.

Сторона обвинувачення заявляє про те, що повідомлення про підозру було вручено Леоновій А. О. в день її затримання, а саме 10.12.2015 року. Однак дана обставина не відповідає дійсності.

Так, за законом, особі затриманій за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, повідомлення про підозру вручається протягом 24 год. з моменту її затримання. Леонова А. О. затримана 10.12.2015 року о 01.30 год.
Протокол її затримання складено 10.12.2015 року в період з 09.30 год. до 10.00 год.

Захисник залишив її в кабінеті слідчого близько 11.00 год. В присутності захисника Леоновій А. О. повідомлення про підозру не вручали.

10.12.2015 року о 12.30 год. Леонову А. О. було доставлено до ізолятора СБУ.

І тільки 11.12.2015 року о 14.07 год. до неї приходив слідчий для вручення клопотання про обрання запобіжного заходу, але не для вручення повідомлення про підозру.

Леонова А. О. заявляє, що повідомлення про підозру їй намагався вручити працівник ізолятора СБУ пізно вечором 10.12.2015 року, але вона попрохала надати їй цей документ на російській мові, що було зроблено лише 11.12.2015 року в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 КПК України особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже їй не було повідомлено про підозру протягом 24 год. з моменту затримання на доступній мові, що дало підстави стороні захисту заявити скаргу про незаконне утримання Леонової А. О. під вартою після її затримання без здійснення у передбачений законом строк повідомлення про підозру.

Слідчий суддя в ухвалі не визначив місце утримання Леонової А. О. під вартою, а текст ухвали було викладено лише українською мовою, якою Леонова А. О. не володіє. Таким чином слідчим суддею було допущено порушення принципів 12, 14, що викладені в Зводі принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню в будь-якій формі, прийнятому Генеральною Асамблеєю ООН 09.12.1988 року, що надає стороні обвинувачення можливість зловживання (приховування підзахисного від сторони захисту тощо), а також позбавляє підзахисного можливості вільно сприймати інформацію, що стосується обмеження її прав.

Всі доводи захисту про допущені порушення були проігноровані, що призвело до незаконного поміщення Леонової А. О. до місць не свободи.