Дніпропетровськ загублений у просторі. Це якийсь Алмати-на-Дніпрі, величне місто серед безкрайності, де крутяться величезні гроші, робляться неймовірні проекти, а місцеві мешканці жартують, "що це не полярне сяйво, це світяться понти". Тут таке ж як у Центральній Азії відчуття безкрайності простору, із широчезними проспектами, величезними відстанями, які залишаються в своєму природно-неприбраному стані, бо такі-площі-неможливо-доглянути, тому там, де земля не накрита бетоном чи асфальтом, вона заростає здичавілими травами, кущами чи деревами. Де-не-де виринають тополі як із Шевченкових картин, і тоді зв'язок зі сходом стає ще сильнішим.

Дніпропетровськ загублений у часі. Як і в Центральній Азії, його "золотий вік" – це час апогею СРСР, спадщина якого гріє спогади одним, приходить фантомними ейфоріями до інших і гостро дисонує з наростанням сучасної політичної антирадянськості. Власне, антирадянськість тут теж переважно дуже радянська. Радянська спадщина погано піддається модернізації, тому нові розкішні готелі чи ресторани щедро напхані дорадянськими дизайнами, намагаючись домалювати собі традицію. Ар деко посеред панельок має натужний вигляд, як і манери бідолашного офіціанта, загнаного у фейкову естетику й етику.

Дніпропетровськ загублений у назві. Це дивно, бо спростити назву до природної легко, і тоді відкриється інший світ. Дніпро – це початок, шлях і кінець, це життя, це розділ і поєднання, це якраз і є ота наша "Велика Україна". Але це дивно тільки тоді, коли ми вважаємо, що рівновеликі минуле і майбутнє балансуються між собою сьогоденням. А тут минуле сперечається з іншим минулим у теперішньому. Майбутнє присутнє, його агенти – люди практичні, творчі й успішні. Вони знають, що нема перспективи у Петровська, вони розуміють, що треба змінюватись і навіть що треба змінювати, але також бачать, що ще не настав час виявляти себе. Мімікрія – стратегія безпеки у просторі, де лояльність є умовою виживання.

Дніпро дасть собі раду з виживанням. Завжди давав – при чому оклигував першим. Та виживання – це обов'язкова, але недостатня передумова. Потрібен рух до розвитку. Потрібен час для мрійників і проектантів. Менеджери тут є.