Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 20 квітня

Україна й реформи: на першому цього року засіданні Національної ради реформ підбивали підсумки за 2015-ий

Ніколи в такі стислі терміни не було таких великих змін, зазначив Парубій і навів приклади: відкриті реєстри, поліція, антикорупційна прокуратура, декларування, НАБУ, НАЗК і так далі. Відбуваються великі зміни у психології, підкреслив голова парламенту, наприклад, поліція не бере хабарів – чи можна було таке уявити кілька років тому? Також згадано декомунізацію та припинення закупок газу в окупанта. Запорука успіху, зазначив Парубій, у співпраці всіх гілок влади. Зазначу, що масштаб нормативно-правових змін у країні у 2015 дійсно небачений, але суспільство незадоволене через слабкі результати впровадження цих змін у реальну інституційну практику.

Єврокомісія офіційно запропонувала скасувати візи українцям

Єврокомісія оголосила, що подає законодавчу пропозицію щодо візової лібералізації для України. Як відомо, за процедурами Євросоюзу, після цього пропозиція Єврокомісії має пройти тривалу процедуру узгодження – і між країнами-членами Євросоюзу, і на рівні Європарламенту. Ця процедура займає не менше місяця. Після цього вона має бути затверджена Радою ЄС із питань юстиції, свободи та безпеки, яка збирається раз на квартал.

Мінські домовленості VS мінський процес: у чому різниця?

Саме тому я схильний вважати, що Мінська-2, яким ми побачили його після підписання, в реальності більше не існує. На заміну йому прийшов "мінський мирний процес третьої хвилі / Мінськ-3". Під ним варто розуміти всі міжнародні процеси щодо вільного трактування та переговорів щодо Мінську-2 між сторонами конфлікту. Настільки вільного, що часто далеко виходить за його межі. Третє покоління конфлікту на Сході оформилося в третє покоління мінських угод. Мінськ-2 не просто плавно перейшов у процес Мінська-3, але й як велика ваза потріскав і почав розлітатися по кімнаті на шматки.

Новіков пояснив, чому Савченко погодилася перервати голодування після розмови із Порошенком. ФОТО

Марія Савченко розмовляє із донькою. Світлина із допису Ірини Геращенко

Учора був присутнім під час історичної розмови. Петро Порошенко вперше розмовляв телефоном із Надією Савченко. Після розмови із президентом, а також із мамою та сестрою, які були на зустрічі, Надія погодилася перервати голодування. Інакше виходило б, що вона змушує України заради її порятунку відпустити терористів без остаточного вироку. В подальшому це позбавило б Україну важливих правових можливостей, які дає такий вирок, і створило б асиметричну ситуацію обміну. Надалі це могло би перешкодити звільненню Сенцова, Солошенка й інших українців. Як наслідок Надія погодилася припинити голодування й почати складну процедуру виходу з нього.

Новий керівник "Укрзалізниці" пообіцяв вивчити українську, а Львів бачить логістичним центром

Войцех Бальчун має понад 15 років професійного досвіду, в тому числі сім років досвіду роботи у сфері залізничних перевезень у Польщі на посаді голови наглядової ради польської залізниці РКР S.A. та генерального директора PKP Cargo S.A. Провів масштабну реорганізацію системи управління в PKP Cargo, оптимізацію чисельності персоналу, сформував нову управлінську команду, вивів збиткову компанію на рівень прибутковості та підготував її до виходу на ІРО. Обіймав посаду голови наглядової ради авіакомпанії LOT. Увійшов до списку ТОП-20 антикризових менеджерів Польщі-2012 за версією Bloomberg Businessweek Poland.

Імовірність реінтеграції: що коїться із Донбасом

У свій час антиукраїнські та антикиївські настрої жителів Донбасу збігалися зі проросійськими. Але сьогодні, коли стало зрозуміло, що Москва по факту "кинула" Донбас (сценарій та приєднання цих територій до Росії втілювати ніхто не збирається), є політична, економічна та інтелектуальна перспектива інтеграції України воєдино. Головний крок із подолання розриву між українцем, який живе на окупованій частині східних регіонів країни, і пересічним українцем з вільних територій – підняття стандартів життя в самій Україні, щоб поруч із Донбасом перебувала успішна країна. Вирішення матеріальних питань не є такою вже великою складністю.

Київ: місто Черновецького проти міста Володимира

Щодо конкретного проекту підземної стоянки під Михайлівською площею – заборонити під страхом розстрілу. Це "місто Володимира", навіть не Ярослава, там археологічні пам'ятки теоретично на кожному квадратному метрі. А як поводиться забудовник із археологічними пам'ятками, ми всі знаємо на прикладі Поштової площі. І з пам'ятками взагалі. Про будиночок з басейном на Гончара 17-23 я вже мовчу, як і про все решту. Одне слово, місто Черновецького (Черновецький як збірний образ) проти міста Володимира – як ви гадаєте, хто переможе?