Горішні Плавні, що зажили особливої популярності в Україні й навіть стали своєрідним брендом, усе не дають спокою совєтизованим ненависникам. Як не парадоксально, чільне місце в їхніх лавах посідають керівництво й мешканці самого декомунізованого міста на Полтавщині.

Попри те, що вони вже остаточно змарнували змогу самотужки дібрати назву вже колишньому Комсомольськові, невдоволені городяни вирішили раптом спохопитися й висунули свій варіант. Тепер "комсавосцям" кортить називатися вже не "Християнськом" чи абревіатурою "КОлектив Молодих СОціально МОтивованих Людей (Ь) – Справжніх (Ь) Козаків", а "Святомиколаївськом".

"Святокомунарськ, – зі слушним сарказмом коментує таку ініціативу донедавна показово антиініціативних активістів Володимир В'ятрович. – Комунізм – одне із щупалець "руского міра", яким він тримав Україну. Декомунізація відтяла його остаточно. Тому активніше почали задіювати інше – російську церкву".  "Імена комуністів в українських топонімах почали заміняти милими їй святими, – пояснює фальшивість подібних "святомиколаївськів" директор Українського інституту національної пам'яті. – Саме прихильники цієї церкви є головними противниками історичних українських назв чи тих, які пов'язані з іменами сучасних героїв України".

"Не бачу підстав переглядати рішення парламенту. Сумніваюся що буде достатня кількість голосів для зміни назви (Горішні Плавні – UAInfo)", – стверджує, підбиваючи підсумок, пан В'ятрович.

Скептично на фальстарт із совковим душком відреагував і журналіст Вахтанг Кіпіані: "Я зараз у Миколаєві, названому на честь, ясна річ, святого Миколая. Тому ініціатива вічно молодих ініціативних комсомольців-козаків теж назвати своє місто на честь цього ж святого видається тричі абсурдною". "Все треба робити вчасно, – доречно зауважив головний редактор "Історичної правди". – Рік носились як дурні з торбою зі своїм Комсомольськом. Кажуть тепер, що їм Горішні Плавні не подобаються. Пропоную компроміс. Оскільки містяни люблять абревіатури, раджу назвати їхнє сучасне місто так: Дуже Українська Патріотична Агломерація".

Сподіваємося, ба більше – переконані, що Горішні Плавні й справді назавше зостануться на мапі України, а всілякі "святомиколаївськи" й ініціативні догори дригом "комсавосці" пощезнуть там, де їхнє місце окреслив пан Кіпіані.