Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 5 серпня

Як журналісти сприяють російській агресії проти України

"Громадське" та ICTV тест на колаборацію від пропагандистів російських окупантів і колаборантів ОРДО пройти не змогли. Зате його чудово пройшли "Інтер", ТРК "Україна" і ТРК "Донбас". Про "17-й канал" навіть не говорю – згідно із цією перепискою, вони працюють як окремий підрозділ пропагандистського механізму окупованих анклавів. І це вже не журналістика, а звичайна робота фсб-шної агентури, яка має цікавити передовсім СБУ, а не медіаспільноту. А робота всієї редакції новин телеканалу "Інтер" під пильною цензурою проросійських бойовиків і їх кураторів з ФСБ – це вже підстава для припинення існування цього телеканалу в принципі.

Єдиний шанс побачити Європу

Найяскравішим спогадом цих чоловіків, які вижили після Сирецького концтабору і Бабиного Яру, пройшли через немислимі жахи минулого століття, стали поїздки в Європу на судові процеси над нацистами. Вони згадують, як їх поселяють у готелі, видають костюми й добові – це найвизначніший момент їхнього життя, цей єдиний шанс побачити світ. "І тоді я побачив Європу!" – каже вже мій дідусь, остарбайтер у Кельні. Коли бабуся говорила, що це був найстрашніший час її життя, згадує крики, побиття і вибух на заводі, після якого вона дивом вижила, щоправда, із підірваним здоров'ям у 20 років, дідусь говорить про "побачену завдяки німцям Європу".

Політолог: Обшук у НАБУ – помилка Луценка

Думаю, що це ненормальна ситуація, і вона серйозно вдарить по іміджеві Юрія Луценка. Я не виключаю порушень в НАБУ, але показовий обшук, про який всі знають, це явно демонстративна акція "хто в домі господар". І вона негативно позначиться на сприйнятті генпрокурора і викличе критику на його адресу. Не беруся судити, наскільки правильним було саме рішення про перевірку, але форма демонстрації, що НАБУ і спеціалізована антикорупційна прокуратура повинні знати своє місце і не висовуватися, не працює на користь ефективної антикорупційної боротьби. Вирішувати такі питання і розбиратися з виниклими суперечностями потрібно зовсім інакше.

Україна: хронометраж незалежності. Випуск I

"Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України" – саме з цих слів усе почалося. Тоді депутати співали в Раді "А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!"

Чому не можна втрачати свідомість

Акторка Геді Ламар була ще й науковицею-винахідницею

Валерія запитує, як українською мовою упасть в обморок, і сумнівається, чи правильно кажуть на телебаченні: втратити свідомість. Неправильно. Українською мовою знепритомніти. Як бути з жіночими відповідниками назв професій та посад, цікавиться Тамара Кравченко. Процес утворення від іменників чоловічого роду назв жіночого роду досить продуктивний. Авторка, аспірантка, викладачка, кореспондентка, лідерка й под. зафіксовані в словниках. Не виключено, що згодом набудуть поширення й такі назви, як президентка, прем'єрка тощо. Від науковець поки що жіночого відповідника немає, але згодом він, мабуть, виникне. Можливо, це буде науковиця.

Жнива третього воєнного літа

Може, відімкнеш шум – і зникне враження, що земля під ногами горить уже третє літо. Може, це тільки враження, один великий рябої кобили сон. І нічого не котиться у прірву. І прірви ніякої немає. І нічого немає – ні тривоги, ні нервів, ні тупого внутрішнього болю, з яким уже зжився, до якого звик, який прийняв, як належне. І все би було нічого, якби не хрестики з убитими, не статистика поранень – постійні жнива цього мертвого сезону – і в спеку, і в мороз. Жнива, що від них ні відпусток не беруть, ні канікул, ні відгулів. Треба вірити, що колись усе це обов'язково закінчиться. Вірити, що колись сини знову ховатимуть своїх батьків, а не навпаки. Бо якщо не вірити, то навіщо тоді все це.

Який вигляд має "звичайне" українське село із краєвидом на Євросоюз. ФОТО

"Що ви знаєте про розкіш? Межигір'я Януковича? Маєтки Конча-Заспи під Києвом? Повірте, це все фігня в порівнянні з невеликим селом Нижньою Апшею на Закарпатті! У нас дар мови відняло, коли ми в'їхали на вулиці суцільних палаців і замків. У цьому селі немає одноповерхових будиночків. Деякі маєтки, за словами місцевих, налічують до 40 кімнат!" – написав Толкачов. Особливо його вразили паркани з хромованого металу. "На Закарпатті такого багато, а я навіть боюся уявити, скільки таке може коштувати... Звідки гроші? Село піднялося завдяки кордону з Румунією. Машини переважно на іноземних номерах. Власники палаців також живуть, або працюють у Румунії", – додав він.