Заява Путіна про безглуздість зустрічі в нормандському форматі, на мій погляд, є ключем до пояснення можливого припинення переговорів про мирне врегулювання ситуації на Донбасі, наголошує в своєму блозі на "Новому часі" політолог Олексій Гарань.

На міжнародній арені такі кроки працюють радше проти Росії, оскільки Москва продемонструвала здатність вчиняти провокації в дусі Майнільського або Гляйвицького інцидентів, які стали приводами для початку Радянсько-фінської та Другої світової воєн відповідно. Паралелі очевидні, зважаючи, що ФСБ, яка заявила про нібито плановані Україною теракти на території Криму, є прямою спадкоємицею радянського КДБ. Наприклад, можна згадати вибухи житлових будинків у низці міст Росії, які стали формальним приводом для початку Другої чеченської війни. На цьому тлі Путін і зміцнив свої позиції як нового лідера країни.

Росія використовує вигадану історію про спроби України вчинити теракти на окупованому півострові для того, щоб розколоти наших західних партнерів та посилити проросійське лобі на Заході. Путін показує: він готовий піти на ескалацію, тепер справа за реакцією Заходу. Крім того, він хоче відволікти увагу від здійснюваної Росією ескалації на Донбасі, а також нарощування військової присутності в Криму. Іншими словами, намагається все перекласти з хворої голови на здорову, перевести стрілки.

Чи може кримська провокація стати приводом для нападу Росії на Україну? Чесно кажучи, не думаю. Широкомасштабна війна несе загрози для самого Путіна, оскільки призведе до величезних втрат серед росіян. Приховати їх буде неможливо. Досі голові Кремля вдається приховувати втрати, оскільки йде неоголошена війна і більшість загиблих – бойовики, яких у Росії ніхто не рахує. Але якщо почнуть приходити повідомлення про масову загибель російських солдатів в Україні, це неминуче вдарить по Путінові. Крім того, посиляться санкції, активізується питання передачі Україні летальної зброї тощо.

Путін, швидше, піде на проведення локальної операції із захоплення якогось населеного пункту, заявивши про свою перемогу, дестабілізуючи ситуацію в Україні і спробувавши вдарити по українській владі. Втім, це також загрожує посиленням санкцій і великими втратами для росіян.

Припускаю, що продовжиться ескалація та посиляться обстріли на Донбасі, які будуть виснажувати Україну і створювати додаткове напруження в країні. Путін традиційного готує нам "подаруночки" до серпня. Подивимося, що він приготував цього року, коли країні виповнюється 25 років. Тим більше, зовсім скоро в Росії пройдуть вибори в Держдуму. Потрібно підняти рейтинги "Єдиної Росії" і ставлеників Путіна.

Загалом же логіку диктатора прогнозувати дуже складно. У 2014 році ніхто не очікував, що він зважиться на введення російських військ в Україну й анексію Криму, та все ж він це зробив.