Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 12 вересня

Простий рецепт покарання "95 кварталу"

Практика показує, що якщо в мережі піднімається таке жваве обговорення якоїсь проблеми, то обов'язково виливається і в офлайн. Думаю, що і цього разу винятку не станеться. Проте найдієвішою реакцією на такі "квартальські" витівки стане не силове вирішення, як з "Інтером". Усі медіа та телепроекти передовсім борються за увагу читача, for attention. Більше уваги – більше рейтинги. Більше рейтинги – більше бабла на дебільні виступи аля-Юрмала. Провчити "квартальників" потрібно гривнею – не звертати на них увагу, бойкотувати концерти та ігнорувати телевізійні програми. І тоді одне з двох: або вони порозумнішають, або зникнуть.

Щорс на коні в центрі столиці ставить під сумнів відповідь на питання про переможців

Одна із п'яти знищених учора в Полтаві меморіальних таблиць загиблому героєві АТО

Вони загинули захищаючи нас, він – убиваючи тих, хто захищав таких, як ми. Кінна фігура стояла в центрі міста десятки років, демонструючи силу переможців, які її спорудили. Вона досі там, хоч переможці програли все. Їхні пам'ятники знищили дуже швидко після відкриття. Не лише тому, що фізично зробити це було неважко (дешеві таблиці витримують лише кілька ударів важким молотом). А тому, що кінна фігура в центрі міста досі ставить під сумнів відповідь на питання – хто переміг? Чи навіть важливіше – хто переможе?

Позиція МЗС України щодо виборів до Держдуми цілком адекватна – Магера

Після обрання нової Державної Думи необхідно ставити питання про її легітимність, а також законність прийнятих нею рішень. При цьому потрібно звертатися в усі інстанції: ООН, Раду Європи, ОБСЄ тощо. Всі знають, що Держдума обирається за пропорційною виборчою системою, проте забувають, що на цей раз вона буде наполовину сформована депутатами-мажоритарниками. Це означає, що й у Криму, й у Севастополі створені одномандатні мажоритарні округи. Виникає запитання, на якій підставі в Держдумі будуть працювати обрані від окупованих територій делегати?

Ми приречені жити в українській Україні – думка

Не дивлячись ні на мільйони рублів, ні на куплених журналістів, ні на танки, Україна наповнюється українським змістом і цей процес не зупинити, а ті, хто протистоять, ідуть на смітник історії. Зовсім скоро українська мова буде лунати на сході країни, і не через державну політику, а скоріше всупереч їй. Цей процес природній, він не може бути пришвидшений, але через власну природність він невідворотний і фатальний. Ми приречені жити в українській Україні, бо іншої України не може існувати.

Принцип "не подобається – не дивись" аж ніяк не вирішує проблеми

Ззрозуміло, що ВИ не дивитеся "95 квартал", російські серіали, російські канали, канал "Інтер", хоча багато хто з вас дивиться ньюзвани і слухає радіовєсті дрібніших і гімнистіших поплічників Януковича, бо вони круті-кльові-інформаційні. Оце і є аналог "95 кварталу" для вас. А "95 квартал" й "Інтер" розрахований на інший контингент. "Не подобається – не дивись" означає, що вся фігня – часом проросійська, часом антиукраїнська, часом просто бридотна, – яка відбувається в ефірі телеканалу Х або в шоу Y, є приватною справою тих, хто дивиться телеканал Х і шоу Y. І вся решта суспільства не має жодного права висловлювати протест (або схвалення), якщо там відбувається щось нехай законне, але морально для нас неприйнятне.

Засади української конспірології

Вороги України обрали Кравчука. Потім на його місце обрали Кучму. Потім примусили нас обрати Ющенка, переконавши, що він начаклує нам щастя за рік, а потім вони обрали нам Януковича... Ну і, звісно, Порошенка теж обрали нам вони, а ми весь цей час мовчки тужили за славними козацькими часами... За всім стоїть Держдеп або ФСБ. Або СБУ на службі Держдепу або ФСБ. Або СБУ на службі Держдепу та рептилоїдів. Або СБУ на службі ФСБ, що на службі КДБ, що на службі Люцифера.

"Пропонували робити все, що завгодно". Цуценяча готовність "95 кварталу"

Вони прийшли вп'ятьох чи вшістьох. Пропонували робити все, що завгодно. От ну просто все, що скажемо. Без будь-яких застережень і обмежень. Ну от просто все – ви розумієте? Розумієте? Вони були сама готовність до співпраці. Я їхав додому й мучився, що ж мені в них заважало? Ось ця цуценяча готовність. Якщо ти молодий, то покажи характер. Не демонструй свій опортунізм. Здивуй, роздратуй. Словом, я не став нічого говорити ані Оселедчикові, ані Роднянському. Потім невдовзі вони з'явилися зі своїм шоу на "Інтері". Потім Вова на якийсь час, здається, став генеральним продюсером. Потім він перестав мене впізнавати. Зараз я з цього дуже тішуся.