Днями йейсбуком та інтернетом стали поширювати публікацію "Дякую, я більше не допомагатиму АТО" (в оригіналі – "Спасибо, я больше не буду помогать АТО"). Її із радістю підхопили сайти штибу "Руской вєсни", а також деякі українські, що маскуються під патріотичні. Ви знаєте, останні два-три роки жовто-патріотичних сайтів з'явилося багато. І це аж ніяк не робота Мінстеця. Нажаль, репостили цей допис і деякі мої друзі які, втім, не є волонтерами, в АТО не були і легко вірять будь-якій зраді про армію.

Я знайшов сторінку нібито авторки цієї публікації. З фейсбуку допис видалено (кеш зберіг), але це вже не має значення – вона розійшлася, мов печивко Нуланд на Майдані. Перший репост на сайті http://ua24ua.net/, дата реєстрації сайту 19.10.2016.

Що це за волонтерка? Судячи зі сторінки – незрозуміло. Великих та змістовних дописів у неї немає від початку відкриття сторінки. І тут такий "шедевр".

Думаєте мене, чи моїх багатьох друзів-волонтерів багато чого в Україні не задовбало? Не повірите – задовбало багато чого. В тому числі й те, про що згадано у відповідному дописі. Але багато хто, схоже, після трьох років боротьби та війни не навчився роботі з інформацією. Це йдеться не про бабусь біля під'їзду, а щодо просунутиї користувачів соціальних мереж та всемогутнього ґуґлу.

Читайте також: Не вимикайте думання: сприймаючи інформацію, уникайте полону емоцій

Коли миттєво розганається видалений допис із невідомої сторінки невідомо кого – значить це комусь потрібно.

Коли протиставляється допомога армії і тарифи / е-декларації / реформи, мовляв, не буду допомагати армії, бо он той депутат багатий, – це маніпуляція. І дуже небезпечна. Не тягнеш? Зупинись, відпочинь або зовсім кинь волонтерство. Це твоє право. Але ситуація нагадує анекдот, коли бегемотиха відправила крокодила на неминучу загибель тільки тому, що друга бегемотиха їй розпустила в'язання.

Коли вам кажуть – усіх розстріляти, нумо як у Китаї боротися з корупціонерами, руки відрубати крадіям як у Середньовіччі – це маніпуляція. В Китаї і крадуть, і наркотою торгують. А Середньовіччя (яке? в якій країні?) як вдалий приклад життя суспільства – це взагалі нонсенс для 21 століття. Цими маніпуляціями вас зновж таки заганяють в Азію, туди, поближче до Росії.

Я не кажу здаватися, не тиснути на представників влади. Не здавайтесь, тисніть. Кожного дня.

Ходіть на засідання судів і рад, проводьте свої розслідування, подавайте позиви.

Вчіть закони і слідкуйте за їхнім виконанням.

Знаходьте слова для сусідок, які голосували за Добкіна або Гєпу на виборах, щоби більше цього не робили.

Читайте також: "Брюссельський синдром": проблеми ідентифікації ворога

Вивчайте бюджети своїх міст і вимагайте прозорого розподілення коштів.

Вимагайте від депутатів, міських голів звітів.

Збирайте навколо себе адекватний людей, які не дадуть розкиснути.

Ставайте частиною суспільства, а не гвинтиком роззлюченого натовпу, готового до погромів.

І пам'ятайте! В той момент, коли ви захочете розстріляти (замість осудити / посадити / довести провину), наприклад, усіх депутатів Верховної Ради – ви програли. Значить у вас перемогла не цивілізація, у вас переміг "русский мир" з його Іваном Грозним, Леніним і Сталіним. Всі вони аплодують вам з пекла!