Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 24 листопада

Безвізовий режим до кінця року? Про що йшлося на саміті Україна-ЄС

Президент ЄР Туск, який розпочав виступ українською мовою, високо оцінив реформи, які українці, на чолі зі президентом, здійснили за останній рік. Визнав, що Україна заслуговує на більше в діалозі з ЄС; Україна чітко виконала свої зобов'язання; дискусії щодо безвізового режиму не стосується більше України, а європейських інституцій; Угода про асоціацію має не лише економічну, а й геополітичну вагомість, і її надважливо ратифікувати. Президент ЄК Юнкер наголосив на тому, що ЄС повинен знайти можливість надати безвізовий режим Україні до кінця року.

Чому Росія так злякалася українсько-хорватського співробітництва

Сама згадка про Хорватію в контексті звільнення окупованих територій завдає російським шовіністам справжнісінького фантомного болю. Хорватія – наче осиковий кілок у серце шовінізму й агресії. Ось чому з таким страхом у російському зовнішньополітичному відомстві ставляться до здавалося б звичайних фактів українсько-хорватської співпраці. Путін і Лавров бояться навіть не того, що Донбас і Крим будуть повернуті країні, невід'ємною частиною території якої вони є. Вони бояться повторити долю Мілошевича.

Туреччина може різко відреагувати на замороження переговорів про її вступ до ЄС – експерт

Таку думку в коментарі власній кореспондентці UAINFO повідомив політичний експерт Микола Спірідонов. "Громадяни Туреччини стверджують, що також хочуть мати безвіз. До того ж, Туреччина певним чином допомагає ЄС, бо бере на себе питання щодо значного числа біженців. Протягом кількох десятиліть Туреччина вважається кандидатом на вступ до ЄС ще в його попередніх варіантах. Думаю, реакція Туреччини на рішення Європарламенту може бути більш різка. Як варіант – країна стане менше приймати біженців та перенаправляти їх У країни ЄС", – пояснив експерт.

Сталін програв – Голодомор не зламав України

Попри те, що вони, як і інші, бачили жахіття голодної смерті рідних та близьких, самі заглядали їй у вічі, відчували, як упевнено тваринне єство може наповнювати людську істоту. Голодомор не зламав їх, не змусив зрадити своє індивідуальне й національне "я". Згодом вони зуміли реалізувати себе, попри травму пережитого у 1932-1933 роках і всупереч несприятливим обставинам радянської дійсності наступних років. Вони стали художниками, письменниками, досягли успіхів у науці й техніці. Вони не забували про Голодомор, але ця пам'ять не стримувала їхній розвиток, а робила сильнішими.

Чому жарти щодо безвізового режиму насправді не надто смішні

У минулу суботу я сіла на поїзд у Швеції – за локальним проїзним, із яким зазвичай їжджу в місто по пиво – й за кілька годин була в Данії. Ні в потязі, ні далі ніхто не перевіряв документи. Із Копенгагена за годину долетіла в Берлін, на літаку за три копійки, із вайфаєм і мультиками. У Берліні всі вихідні їздила на метро безкоштовно, як +1 до проїзного друзів. Під кінець ми взагалі відкрили чужий електрокар BMW додатком на телефоні й каталися по нічному місту (послуга car sharing: реєструєшся в системі і можеш користуватися всіма машинами в ній – як "Убер", тільки без водія). Бо мобільність, Карле.

Як енкаведисти намагалися зламати опір українських повстанців. ФОТО

Петро Лясковський

Видані зрадником, підпільники полягли при відступі зі села до недалекого лісу. Важко пораненого Лясковського таки на полі енкаведисти тортурували косою. Нею ж потім відрізали всім трьом голови, які забрали в райцентр на впізнання. Косу встромили в поперек замордованого Лясковського. Обезголовлені тіла енкаведисти залишили, й місцеві мешканці поховали їх на цвинтарі в Немилові. Голови були на палицях виставлені біля будинку райвідділу НКВД – для впізнання і на пострах. Випадки відрізання голів були непоодинокі.

Сиди вдома-2: візовий режим усередині України

Кажете, безвізовий режим? Тут у нас вимальовується візовий режим усередині України: ще +35% вартості квитків, анонсовані "Укрзалізницею" на наступний рік. Сиди вдома-2. Так, я вважаю, що держава має дотувати пасажирські перевезення і тримати ціни на них низькими. Тому що для України дуже важливо, щоб люди їздили з потребою і без потреби в ті місця, де ще не були. І це стосується якраз не середнього класу й усіх тих, для кого 200-300-400 грн за квиток нормальна ціна.