Трамп не зміг вкрасти Різдво в американських спекулянтів, а також їхніх дітей, пише в своєму блозі на "Новому часі" інвестиційний банкір Сергій Фурса. "Брекзит", перемога Трампа, невдача італійського референдуму – нічого не заважає ринкам рости в кінці року, обіцяючи щедрі бонуси всім причетним. Індекси на американських фондових майданчиках знову досягли чергових історичних максимумів. Індекс S&P500 відкриється в п'ятницю на позначці в 2246 пунктів.

І навіть незважаючи на те, що непередбачуваність нового американського президента вже дорого коштувала тим, що почав купувати акції фармацевтичних компаній після його перемоги, зрадівши, що тепер не буде надмірного регулювання від Гіларі. Пройшов лише місяць, і Трамп, то сходивши в аптеку, то почитавши свою стрічку в Twitter, раптом заявив, що ліки в Америці дуже дорогі. Кожному, хто знайомий з американською медициною, це чудово відомо q так. Більш того, бульбашка там, напевно, найбільша і найнадійніша з усіх чинних світових бульбашок, але це було відомо й до виборів. Тож акції впали, а аналітики отримали підтвердження своїм прогнозам, що Трамп буде синонімом непередбачуваності й волатильності.

Читайте також: Що віщує Європі президентство Трампа

Хто залишається оплотом передбачуваності та навіть нудьги в цивілізованому світі – так це Маріо Драґі. Навіть і не скажеш, що він італієць. Основною подією тижня стало засідання ЄЦБ і прес-конференція голови Європейського центрального банку. Цього тижня ЄЦБ остаточно прийняв рішення знизити обсяги викупу активів з ринку з березня (цілком очікуване рішення) з 80 млрд євро до 60 млрд євро за місяць, що є механізмом друкування грошей і заливання їх в економіку. Що могло б налякати ринок, але нудна промова професора Драґі заспокоїла спекулянтів, повернувши євро на траєкторію падіння. Він доніс людям, що скорочення швидкості покупок активів не означає зменшення вкладень, а просто розтягує задоволення в часі. Що не може не подобатися спекулянтам.

І, звичайно, порадували австрійці. У параді неадекватних виборів вони змогли втриматися і проголосували за адекватного нудного бюргера. Мабуть, свого часу, вони занадто добре розгледіли неадекватних бюргерів і тепер обережні, як із виборами, так і з молодими художниками.

В українському сегменті єврооблігацій зберігається в цілому помірно позитивний настрій. Суверенні облігації додали півтора пункту за останній тиждень. Непогано почуваються корпоративні папери. Залишаються загадкові покупці єврооблігацій "Приватбанку", які щось знають, причому більше, ніж це навіть можна собі уявити, або не знають зовсім нічого. Ціна останніх, звичайно, має привабливий вигляд, але з таким же успіхом можна було б купувати єврооблігації "Авангарду" або "Мрії". І якщо всередині країни всі пошепки обмінюються чутками про націоналізацію одного великого банку, то в Лондоні всі один одному переказують плітки про те, хто купує єврооблігації одного великого банку.

Думають про один великий банк та Міжнародний валютний фонд. Цього тижня голова НБУ нарешті публічного озвучила, що в числі умов наступного траншу прийняття бюджету, що так чи інакше відбувається щороку та залежить в основному від того, скільки покупок тролейбусів буде закладено в кошторис, і виконання умов докапіталізації топ-40 банків в Україні.

Читайте також: Банкопад: чому НБУ вивів із ринку 84 банки

НБУ, як з ним це часто буває останнім часом, знову був основним ньюзмейкером тижня. Нацбанк провів регулярне засідання з монетарної політики, на цей цього разу досить несподівано, залишивши ставку рефінансування на рівні 14%. Можливо, вся справа в тому, що регулятор теж щось знає. Але тоді, виходить, він знає щось абсолютно протилежне тому, що знають покупці на ринку єврооблігацій. При цьому Нацбанк ще встигав проводити масштабні аукціони з купівлі валюти на міжбанківському ринку, ймовірно радіючи локальним рекордам на ринку руди.

А зі внутрішніх подій основною став уже черговий провал приватизації Одеського припортового заводу. На радість його менеджменту, на аукціон знову ніхто не прийшов, і антирекорди приватизації тривають. Цього разу пристойні люди не стали брати участь в аукціоні через наявність боргу Фірташа, проблему з яким ніхто не спромігся вирішити. А купувати актив, через який потім доведеться вступати в майже інтимні стосунки з людиною, на яку точить зуб американське правосуддя, ніхто з порядних людей не захотів. Чому не захотіли українські олігархи, поки що залишається загадкою. На цьому тлі події на фондовому ринку залишаються вкрай нудними. Індекс УБ завершує тиждень на позначці в 801 пункт, залишаючись найбільш непомітним фондовим ринком в Європі.

P. S. "Success is simple. Do what's right, the right way, at the right time." (Arnold H. Glasow)