Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 20 січня

Не варто непокоїтися: якої найбільшої несподіванки чекати від президента Трампа

Україна перебуває в найважливішій зоні геополітичних інтересів США. Всі політики з республіканської та демократичної партій, зокрема й колишні президенти, завжди розуміли це раніше і розуміють це сьогодні. Розуміє це, звичайно, і Трамп. Головне, що ми повинні знати, – навряд чи наше прагнення до політичної свободи і захисту свого суверенітету не знайде підтримки в нинішнього президента США. Надто вже це йшло би різнилося із головним вектором американської міжнародної політики, який завжди був спрямований на підтримку країн, що боролися з тиранією.

Нардепка показала диплом про вищу освіту очільниці МОЗ. ДОКУМЕНТИ

На хвилях інформаційної війни, що точиться довкола постаті та діяльності виконувачки обов'язків міністерки охорони здоров'я України Уляни Супрун, неодноразово здіймалися запитання щодо освіти високопосадовиці. Те ж, що вони лишалися без відповіді, породжувало різноманітні здогади та звинувачення. Утім, схоже на те, що бодай таких запитань до пані Супрун найближчим часом не поставатиме. Все завдяки заступниці голови Верховної Ради України Оксані Сироїд, яка ґречно надала "допомогу тим, хто шукає і не спроможний знайти диплом про вищу освіту" Уляни Супрун.

Не лякайте нас "новим Мюнхеном"

Хто тільки не лякає цими днями загрозою "нового Мюнхена", тобто здійсненої за спиною і без участі України угоди між провідними світовими гравцями про долю України! З особливим ентузіазмом роблять це деякі дуже незалежні політологи з українських теренів і пропагандисти "русского мира" з Москви та її ідейних околиць. Що ж, загроза "Мюнхена-2017" – це не фантом, а один із імовірних варіантів перебігу подій. А тому його треба брати до уваги. Проте водночас не слід забувати, чому став реальним "Мюнхен-1938", чому ту угоду було підписано і чому її наслідки стали фатальними для тодішньої Чехословаччини й наблизили світ до глобальної війни.

"Треба починати з Києва": відомий письменник розповів, як Україні перемогти проросійських сепаратистів

За словами Василя Шкляра, зараз потрібно "деокупувати" українську столицю. Війна України з Росією триває вже кілька століть. І зараз деокупацію нашої країни треба починати з Києва. Таку думку висловив відомий український письменник та громадський діяч Василь Шкляр. "Ця війна переходила в різні фази, мала різні форми. Хіба Голодомор не був війною? Це найжорстокіший вияв війни", – сказав Шкляр в ефірі "5 каналу". Письменник також звернув увагу на інший аспект російської війни – інформаційний.

Мовне занурення: чому скандинави так добре розмовляють англійською

Англійську в Північній Європі вивчають із раннього віку. Шкільне навчання орієнтоване насамперед саме на практичне використання іноземної мови. Школи розвивають мислення та важливі для дорослого життя навички, а також загальну обізнаність й ерудицію школярів, що теж сприяє успіхові у вивченні іноземних мов. Чого лише варта всесвітньовідома система освіти Фінляндії, де відсутність конкуренції, тиску на учня й індивідуальний підхід до дітей ще змалечку позитивно впливають на успішне засвоєння знань.

Потреба деолігархізації: в чому небезпека олігархічної економіки

Суспільство має перейти від абстрактної класової ненависті до "Бріоні" та "Ґелендваґенів" до тверезого розуміння справжньої природи небезпеки. Олігархічний капітал шкідливий для країни незалежно від його ґенези – чи то від комсомольського кооперативу 1980-х, чи то від банди рекетирів 1990-х. Монополія, у широкому сенсі, ніколи не орієнтована на розвиток, тільки на зміну правил гри на свою користь. Така її природа, і ніякий сніданок у Давосі її не естетизує. Тим більше її не змусиш рахуватися з національним інтересом: у неї свій інтерес. А в нас свій. Треба про нього не забувати, бо в нинішній конфігурації, ясна річ, нічого іншого нам не лишається.

Чи все гаразд із Римом і чому лицар може бути блискучим

Читачка правильно думає, що лікуючий лікар – калька з російського лечащий врач. Але в російській мові немає тавтології, а в українській – є. Як цього уникнути? Наша біда в тому, що в різних термінологічних системах ми мусили перекладати з російської. Ця словосполука в російській мові, хоч і не тавтологічна, але теж не дуже вдала, бо всі лікарі "лікуючі". Українською мовою, мабуть, точніше сказати персональний або особистий лікар. Читач, якого дратує слово блискучий у переносному вживанні: блискучий переклад, блискучий удар, не має рації, таке використання слова – цілком закономірне. Порівняймо: "Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних, королівна йде поволі" (Леся Українка).

Картина "Помагай-бі" Едмунда Лейтона