MENU

Українська освіта для анексованого Криму й окупованого Донбасу

1153 0

Учора, у вівторок 16 травня, Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №6116 який дає квоту обсягом 1000 місць державного замовлення за результатами вступних іспитів для навчання у ВНЗ, що містяться на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей для мешканців тимчасово окупованої території Донбасу та Криму.

Колектив авторів вирішив дати чіткий сигнал кримчанам, що їх чекають в Україні, та надав додаткові можливості для однієї з найуразливіших категорій наших громадян – українців, які стали жертвами військових дій і окупації та втратили головне – впевненість у завтрашньому дні.

Зрозуміло, що треба бути дуже обережними з пільгами щодо ЗНО.

Зрозуміло, що краще боротися за "якість абітурієнта".

Читайте також: Канадська трансформація: від божевільні до коледжу світового рівня. ФОТО

Зрозуміло, що це певною мірою лобізм 120 вищих навчальних закладів Півдня України.

Але в нас війна і треба боротися не тільки за територію, а й за серця та розуми людей.

Тому я вдячний 238 колегам-парламентарям зі всіх фракцій і позафракційним, завдяки голосам яких законопроект пройшов за основу і в цілому. Тепер він додався до низки депутатських законодавчих ініціатив та зусиль Міністерства освіти і науки, спрямованих на підтримку наших дітей, які опинились в окупації та на території АТО.

Ми з колегами-депутатами й активістами з Координаційного центру переміщених ВНЗ вже третій рік намагаємося вирішувати проблеми з набуттям освіти нашими співвітчизниками з окупованих територій та дбаємо про переміщені звідти вищі навчальні заклади й наукові установи.

Торік було прийнято декілька законопроектів, які значно покращили умови вступу до українських вишів дітей з окупованого Донецька, Луганська та мешканців "сірої зони". І маємо як наслідок біля тисячі дітей, які минулого року переїхали з окупованої території до України. Тобто ми врятували тисячі людських життів, і вони зараз живуть і навчаються в Україні.

Також законодавчо ми врегулювали діяльність переміщених ВНЗ, надавши їм можливості боротися не з бюрократією, а за розвиток власних інституцій і конкурувати за абітурієнта.

Деякі з переміщених вишів вирішили об'єднати зусилля, щоб створити потужні науково-освітньо-культурні центри.

Зокрема, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, який переїхав із Сімферополя, запросив до себе Донецьку державну музичну академію ім. С. Прокоф'єва та Луганську державну академію культури і мистецтв (виші зараз у Києві).

Ректор Таврійського університету Володимир Казарін розповів, що дружні стосунки пов'язували ці три виші протягом багатьох років. Донецька академія, наприклад, 2005 року відкрила філіал у Сімферополі, який працював аж до анексії Криму. Він дозволяв кримчанам отримувати вищу музичну освіту в своєму регіоні. До Луганської академії їздили навчатись кримські художники, з Луганська до Криму й із Криму до Луганська їздили художні виставки.

Тепер усі вони мають статус переміщених. Таврійський університет хоче допомогти відродитись донбаським ВНЗ, пропонуючи їм свої будівлі та ресурси. Ще не прийнято рішення про приєднання Донецької академії, а кримський виш уже надає їм допомогу для популяризації та проведення вступної кампанії.

Те ж саме вони хочуть зробити і з Луганською академією, але є бюрократичні перепони, через які питання про приєднання затягується. Втім, Таврійський університет налаштований провести вступну кампанію і з луганськими колегами, щоб продемонструвати потенціал переміщених ВНЗ.

Це українська відповідь на військову агресію, адже можна анексувати території, але найцінніше – це не землі, а інтелектуальний та культурний потенціал людей, який лишився в Україні. Я дякую міністрам – Лілії Гриневіч та Євгенові Нищуку, за допомогу та державницьку позицію.

Але не все так гладко в інших випадках. Донецька національна академія будівництва й архітектури (переїхала з Макіївки до Краматорська) домовилося про співпрацю та об'єднання зусиль з місцевим вищим професійнім будівельним училищем, яке після децентралізації не має ресурсів для існування.

Від об'єднання виграють й обидва навчальні заклади,й абітурієнти. Ректор ДонНАБА Василь Кравець вже навіть знайшов чеського інвестора, який готовий вкласти кошти в модернізацію та комфорт будівель краматорського ПТУ, які переміщений виш зможе використовувати для навчального процесу.

Читайте також: Хто і як намагається вбити правничу освіту

Однак тут Міністерство освіти та військово-цивільна адміністрація Донецької ОДА без аргументованих причин затягують надання відповідного дозволу. І це попри те, що я особисто на свій запит отримав відповідь від Донецької ВЦА, де прямим текстом ідеться, що вони не заперечують проти об'єднання. Скориставшись нагодою, сьогодні продемонстрував ще раз цього листа першому віце-міністрові освіти Володимирові Ковтунцю, якій, мовляв, також не має нічого проти.

Дивна ситуація – ніхто начебто не проти, але вже 9 місяців процедура затягується, а ДонНАБА кидається між бюрократичними інстанціями. За цей час був прийнятий та підписаний згаданий закон про переміщені ВНЗ, який дав іще більше законних підстав для об'єднання. Тим не менш ситуація не зрушилася з місця. Чому необхідно особисте втручання народного депутата, щоб виконавчі органи почали виконувати свою роботу?

Наші викладачі та студенти багатостраждальних переміщених ВНЗ не повинні стикатись із надмірними бюрократичними перепонами. Добре, коли Верховна Рада підтримує їх законодавчими ініціативами, але не менш важливо, щоб і виконавча гілка так само відчувала свою відповідальність за їхню долю.

Олексій РЯБЧИН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини