Українські продукти - чи не перше, за чим починаєш сумувати, коли приїжджаєш в Америку. 

Майже всі українці у Вашингтоні, з якими я спілкувалась, кажуть, що американська їжа на смак набагато більш штучна.

Особисто мені одразу захотілось нашого хліба: лавашів з грузинських МАФів, французької булки із «Сільпо». Тут наче і є дорогий хліб у дорогих магазинах і пекарнях, але смак дуже відрізняється. Можна сказати, він менш виражений, хоча підсилювачів-ароматизаторів-барвників, «ідентичних натуральним», тут кладуть більше. У хліб, наприклад, як зауважили колеги, додають багато цукру, тому треба зважати на це й уважно читати етикетки. Саме тому - через «підступні» складники у продуктах - українці, приїхавши сюди вперше, несподівано для себе набирали трохи ваги, хоча їм здавалось, харчуються як удома.

Водночас, сам вибір продуктів вражає «найвибагливішого покупця». Наприклад, у звичайному магазині можна знайти яєчну пасту, пасту із гречки, коричневого рису, сочевиці. M&Ms тут є таких видів, про які я навіть не здогадувалася: із арахісовим маслом, білим чи чорним шоколадом, мигдалем, карамеллю, а ще хрусткою, кавовою, м'ятною начинками, печивом «прецель», «торт до дня народження» (спеціальні M&Ms для випічки). І все це буває різних кольорів і в різних фасуваннях.

Читайте також: Навіщо їсти сиру броколі та як вона впливає на організм

А от американський шоколад, як на мене, несмачний. Навіть відомі бренди Hersheys та Ghirardelli нагадують нашу «плитку». Тому до свят американці дарують одне одному бельгійський чи швейцарський шоколад. Натомість, для любителів печива в індивідуальних упаковках, зернових батончиків, рисових солодощів тут просто рай.

Майже всі українці у Вашингтоні, з якими я спілкувалась, кажуть, що американська їжа на смак набагато більш штучна

Ширший вибір продуктів тут в усьому. Наприклад, буває різна жирність м'яса й фаршу, вона вказана великими цифрами. Купа продуктів чіпляє споживача написами «жирність на 50% менша», «знижений уміст солі», «менше цукру».

Вражає вибір фруктів і овочів. Протягом усього року можна купувати малину, полуницю, лохину. Свіжого манго тут часом по кілька сортів, а яблука й груші осінніх сортів улітку чомусь не такі нещасні й утомлені життям, як у нас. Овочі також цілий рік на всяк смак: помідори й черрі, й «виноградини», й жовті, й чорні, м'ясисті й водянисті. І все це за звичайною ціною, а не втридорога під Новий рік. А ще американці дуже люблять салатне листя: шпинат, руколу і ще багато таких різновидів салатів, про які я раніше й не чула. Серед моїх знайомих є й любителі вирощувати салат у квартирі на підвіконні. Щоправда, для цього використовують не прості горщечки, а спеціальний пристрій із ємністю для ґрунту і постійним освітленням.

Читайте також: Бурий рис: у чому його користь та як впливає на організм

Місцеві дуже багато п'ють вина. Це частина культури помірного вживання «бокал-два червоного увечері», - навіть в будні, навіть на самоті. І це зовсім не вважається пияцтвом. Якщо американці кличуть у гості (хоч на вечерю, хоч на вечірку, хоч на день народження), достатньо принести із собою пляшку вина. Й орієнтуватись на ціну «дорожче - краще» не завжди правильно, кажуть місцеві. Треба знати марку або просто пробувати. За $10, а іноді за $5, можна купити гарне вино. Загалом, до речі, воно на смак кисліше, ніж у нас. А ще, кажуть, пиво в Україні міцніше за місцеве, - доводиться вірити, бо я в цьому не розбираюсь.

А от соки мені порадили не пити, бо це переважно не сік фруктів, а підфарбована і підсолоджена вода. Здивували мене лимонади «0 калорій», і там дійсно немає калорій, хоча на смак - як будь-який інший лимонад: солодка газована вода без фарбників із різними фруктовими смаками.

Читайте також: Довголіття в кожній ложці. Як харчуватись так, щоб мозок не страждав

Вражають і смакові поєднання: солодке й солоне, солодке й перчене, причому в різних продуктах. Наприклад, солодкі зернові батончики із дуже відчутним присмаком солі, солоний мікс горіхів і сухофруктів, де родзинки, здається, відібрали собі у горіхів всю сіль. Або коричні цукерки-кульки - солодкі й дуже гострі. Або батат, солодка картопля, як гарнір до м'яса. Ну а шоколад із м'ятною начинкою чи сіллю - це взагалі звичне поєднання. Тут починаєш розуміти, звідки пішла піца по-гавайськи із ананасами.

Крім того, американці люблять купувати заморожену готову їжу (від готових макаронів із сиром до концентрату для лимонаду), та й самі вдома мають величезні морозильні камери, де заморожують навіть хліб і зерна кави. Таке враження, що вони роблять це на підсвідомому рівні. Наприклад, якось у моєї сусідки зіпсувались банани. Я й гадки не мала, що в банана є кілька стадій псування: «починає темнішати», «повністю чорний»... «тече»! Так, виявляється, банани можуть потекти, з них виділяється солодка липка рідина. І що зробила моя сусідка, коли це побачила? Ні, не викинула у їх смітник. Поклала у морозилку. Чому? Я й досі дивуюсь.